Виплата зарплат «в конвертах», без будь-якої фіксації, - це не тільки підтримка «тіньової економіки», а й знищення можливостей для нормального життя при досягненні пенсійного віку. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, спілкуючись з журналістами в Харкові. «Зарплата в конверті - це неможливість нормального життя на пенсії.

Таких людей є багато. Вони свого часу отримували копійчані виплати, хоча мали великий стаж», - сказав Володимир Гройсман. Він наголосив, що Уряд опрацьовує рішення, як допомогти таким людям, які сьогодні стали пенсіонерами. Але для українців працездатного віку питання зарплат «в конвертах» має стати дуже актуальним. Адже йдеться про їх права та майбутнє. Не менш актуальним має стати й питання ліквідації заборгованості по зарплатах. «Коли людина працює, а їй за це не платять – це несправедливо.

Впроваджуючи реформу первинної медицини в сільській місцевості ми повинні в першу чергу говорити про особливості України. А це – велика кількість людей, що проживає у сільській місцевості - 33%.

Якщо говорити про будь-яку європейську країну, то наприклад, в Німеччині – 5-7% сільського населення. Тому, наше головне завдання - наблизити медичну послугу до людей, які там проживають. Про це в ефірі Українського радіо повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Сьогодні медична послуга майже відсутня у сільській місцевості. Вона є або на районному рівні у вигляді консультацій вузькопрофільних спеціалістів, обласному, або у великих містах. І тому наше завдання - наближення медичної послуги до людей, кардинальна зміна її якості, зменшення кількості відвідувань районних лікарень. На це спрямований і ініційований Президентом України Петром Порошенком закон, що покликаний вирішити питання доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості», - наголосив Геннадій Зубко. Віце-прем’єр-міністр підкреслив, що сьогодні в Україні є достатня кількість сімейних лікарів, які працюють на первинному рівні. Але ті умови і можливості, які у них є, не дозволяють, навіть «лікарю від Бога», надати якісну медичну послугу кожному українцю. «Ініціатива Президента полягає не тільки у запровадженні сучасних підходів до

Офіційною підставою для депортації стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами. Без сумніву, тоді був здійснений акт гено- і етноциду, про що свідчать звинувачення цілого народу в державній зраді та застосування принципу колективної відповідальності.

За офіційними даними з Криму було депортовано 183 144 тисячі кримських татар; за татарськими джерелами – 228 500, з яких упродовж лише першого півтора року померло близько 110 тисяч осіб. В каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС. Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина – до ГУЛАГу, а ще частина – для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.

Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 80-х років. Здавалося, що нарешті, попри побутові труднощі, настав мир і можна спокійно і вільно жити на рідній землі, але знову кримська земля стала об’єктом зазіхань Росії, а кримські татари піддалися (і піддаються) нечуваним з часів Сталіна репресіям. Враховуючи, що через сімдесят років після депортації внаслідок дій тоталітарного режиму колишнього СРСР кримськотатарський народ знову постав перед загрозою дискримінації на рідній землі, а також з метою підтримки боротьби громадян України – кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу Указом Президента від 16 травня 2014 року, і був встановлений День боротьби за права кримськотатарського народу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 р. № 329  затверджено нову редакцію Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива  та установлено, що з 1 травня 2018 р. призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є:

В м. Богуслав на прощі Ярослава Мудрого також  відбулося грандіозне дійство. День вишиванки – всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції. Чудові запальні пісні, танці, показ моди, а головне - неймовірні відчуття, які переповнювали кожного, хто долучився до свята. Учасники заходу вишикувалися та відобразили карту України – соборну та неподільну!

Ірина Старенька наголосила   на посиленні вжиття заходів щодо   протипожежної безпеки на території населених пунктів та відповідальності  голів сільських рад за дотримання відповідної безпеки, необхідності проведення масово-роз’яснювальної роботи щодо заборони спалювання сухої трави, залишків рослинності на сільськогосподарських угіддях, ліквідації звалищ сміття.

Також, під час наради було піднято питання проведення двомісячника благоустрою, зокрема – це проведення облаштування  зупинок, ремонт доріг.

За підсумками наради прийняті відповідні рішення,  дано доручення та встановлено терміни їх виконання.

Тож, вітаю усіх Вас з чудовим святом самобутньої, неповторної, барвистої української культури — з Днем вишиванки.

Вишивану сорочку українці одягали з давніх-давен, адже  свято вірили, що вона захищає від усього злого та є оберегом.

Вишиванка — наша національна святиня. Вона символізує зв’язок поколінь, будить високі патріотичні почуття в серці кожного українця. Вишиту сорочку, вишитий рушник передають з роду в рід, бережуть як безцінну реліквію.

Мудрість і сила тисячолітньої традиції дає нам натхнення до праці та боротьби.

Український День вишиванки підтримають у більш ніж 50 країнах світу.

Коли започатковували святкування Дня вишиванки, то ніхто собі за мету не ставив, щоб воно розрослося до світових масштабів. Тому було приємною несподіванкою, коли у 2014 році наше свято вийшло за межі нашої країни і стало вже Всесвітнім днем вишиванки. Сама ідея акції «Всесвітній День Вишиванки» належала студентці Чернівецького університету Лесі Воронюк, і саме студентська молодь зробила це свято масовим.

Вишиванки одягають у Грузії, Чехії, Німеччині, США, Канаді, Литві, Латвії, Польщі, Казахстані, Франції, Румунії, Словаччині, Фінляндії, Норвегії. Долучились до акції навіть такі держави, як Таїланд, Мексика, Шотландія, Єгипет, Південна Африка, Португалія, Ізраїль, Аргентина, Бразилія.