Вхід на сайт



Шупики

Шупики

Шупиківська сільська рада знаходиться в північній частині Богуславського району.  До неї входить три села: Шупики, Туники та Карандинці. Сільська рада займає загальну площу 2796,8 га. Площа населених пунктів 510,7 га. Населення  становить 757 осіб.

Село Шупики – центр сільської ради, розташоване за 6 км від районного центру.

Як стверджують місцеві краєзнавці назва села походить від слова «шупити» - спілкування, розуміти. Село засноване в ХVІ – ХVІІ столітті і належало до Богуславського староства. Вперше згадується в 1739 році під час побудови церкви Воскресіння Христа. Перше поселення було розміщене на притоці р. Рось – річечці  Бутеня. Через страшну хворобу більша частина населення була знищена, а хто залишився  - переселився далі. А колишнє місце поселення і понині має страшну назву – урочище «Скаженики».

На початку 19 ст. с.Шупики належало до Богуславського  ключа  графа  Браницького, і в середині 19 ст. мало 600 жителів. В 1869 р. граф К.Браницький продав Богуславський  ключ Удільному  відомству. В кінці 19- на початку 20 ст. шупицькі  землі орендує богуславський міщанин Кубишкін Дмитро Іванович. Крім  Кубишкіна відомо також  місцеві  великі  землевласники- Захарій Максименко та Іван Василенко.

В 1917  р.  селяни  спалили   маєток Кубишкіна, землевласники втекли, землі націоналізовані.  Першими організаторами  влади  більшовиків у с. Шупики  був шахтар  Василь Курченко та  місцеві Архип Байбарза і Митрофан Макаренко.  В 1929 р. в селі   була створена перша  сільськогосподарська артіль ім.. Т.Г.Шевченка, організаторами  були Никін Василенко,  Павло Куйбіда та Микола Матвієнко.

Голодомор 1932-1933 рр.  забрав життя 136 жителів  села Шупики. Не оминули село і сталінські репресії.. Нині відомі  прізвища  лише двох  репресованих: Поповченка Семена Яковича, 1853 р.н. уродженець  м. Богуслава,  жителя  села Шупики, священика, репресованого в 1930 р., реабілітованого 1989 р.,  та  Зломської  Марфи Тимофіївни, 1984 р.н.,  уродженки села Шупики,  жительки м. Богуслава,  домогосподарки,   засудженої  в 1946 р., реабілітованої   в1989 р.

Перед  Великою Вітчизняною  війною  шупицький  колгосп  мав 523 га орної землі, урожайність становила 16,7 ц/га зернових та 230 ц/га цукрових буряків. В колгоспі вирощували коні, свині, велику рогату худобу,  була   птахоферм а.. Агротехнік колгоспу Ісай Іванович Грищенко та конюх Митрофан Іванович Виграненко брали  участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці.

27  липня 1941 року  село було  окуповане  німцями. За  час   окупації  був  розстріляний  колгоспник –активіст  Байбарза  Ярефа  Порфирович  1892 р.н. В Німеччину  вивезли  90 осіб,  спалили  20 колгоспних будівель.

03  лютого   село  Шупики було звільнене  радянськими військами. У визволенні  села брали  участь  війська  496 ОКАБ   під  командуванням  С.Внувоза.  На  фронтах  Великої  Вітчизняної  війни  загинуло  37  жителів  села, 12  радянських  воїни  загинули   при визволенні  села.  Родом  з  села  Шупики  Герой  Радянського  Союзу  Онопрієнко Дмитро Платонович.  Звання    йому  присвоєно за   форсування  рік  Дніпра  і Прип’яті.

В 1950 році  відбулось  укрупнення  колгоспів  «Перемога» с. Туники, «Нове життя»  с. Карандинці  та  імені  Шевченка с. Шупики. Господарства об’єднались в один  колгосп   імені Т.Г.Шевченка.  Шупицький колгосп  не  раз  міняв  свою  назву - імені  Шевченка,  імені Калініна, СВК «Колос»,  нині ТОВ СГП «Шупики».

В центрі  села  встановлені  пам’ятники  на  братській  могилі  воїнам  радянської  армії,  які  загинули  при  визволенні  села  в 1944 році,  пам’ятник    на  честь воїнів-односельчан,  які  загинули на  фронтах  війни  1941-1945 років.  На  місцевому  кладовищі  увічнена  пам'ять 136  загиблих  від  голодомору  1932-1933 років.

 

Важливі анонси

No events

Додаткові сервіси