Вхід на сайт



Саварка

Саварка

Село Саварка  – центр  сільської  ради,  якій  підпорядковане  село Лютарі, розташоване  на  лівому  березі  р.  Рось,  за  25км.  від  райцентру  та  11 км. до  залізничної  станції  «Ольшаниця».

З  райцентром  автобусний  зв'язок,  а  з  Києвом  автобусний  та  залізничний.

Село  розкинулось  на  протязі  8-ми  кілометрів – з  півдня  р. Рось,  а  з  півночі  ото-

чене  лісом.  Рельєф  переважно  рівнинний. На 01.04 2008 р.   в  Саварці  проживає  943,  в  Лютарях  94  жителі.   Дворів  у  Саварці  760,  з  них  342  дачі;  в  Лютарях -  118,  з  них  дач - 43.

За  переказами,  в  сиву  давнину  тут  було  місто  Савара.  Залишками  укріплення  цього  міста  жителі  вважали  квадратний  земляний  вал,  який  оточував  замковище, а

також  дві  великі  могили  біля  церкви:  Гайворонову  і  Велику  та  багато  малих  нав-

коло  села  розкиданих.

Поблизу  села  проходить  Змієвий  вал,  так  званий  Троянів,  який  тягнеться  з  Оль-

шаниці, а  біля  Саварки  переходить  на  правий  берег  до  села  Синиці.  Про  цей  вал  згадується  в  «Песне  о  полку  Игоревом».  Ще й  зараз  трапляються  знахідки  наконечників  стріл  та  ін.,  що  свідчить  про  бої,  які  тут  проходили.

Інша  версія  назви  села -  від  першопоселенців  Савки  і  Варки.

Перша  письмова  згадка  про  село  за  1750 рік,  коли  була  побудована  дерев’яна  церква  в  ім’я  Покрови  Пресвятої  Богородиці.  В  1905  році  церква  реконструйована,  добудовано  дзвіницю.  В  1983 році  храмове  приміщення  зруйноване,  а  на  його  місці

побудовано  приміщення  сільської  ради.  З  1998  року  служба  Божа  відбувається  в  пристосованому  під  храм  приміщенні  колишнього  побуткомбінату,  що  поряд  з  місцем  церковним.

В  1790 році  в  56  дворах  Саварки  рахувалось  389  жителів, в  1864  -  890  жителів.          До  1917 року  в селі  діяла  церковно-приходська  школа.

В  1919-1920-х  роках  директором  Саварської  семирічної  школи  був  професор  математики  Кравчук  Михайло  Пилипович,  а  завучем – поет  Дмитро  Загул.

Основним  заняттям  населення  було  і  залишається  землеробство.  До  1922 р.  тут  діяв  потужний  водяний  вальцьовий  млин.

В  1927 році  в  Саварці  організовано  ТСОЗ  з  320  селянських  господарств,  а  в  1930 -  колгосп  «П’ятирічка»,  в  Лютарях – колгосп  «Червоний  пролетар».  З 1950 року – колгосп  ім.  Першого  Травня.  З  2000 р. -  СТОВ  «Першотравневе»,  з  2002 р. -  агроцентр  «Саварський»,  з  2006р. -  ТОВ  «Агро  Богуславщина».

Голодомор  1932-1933рр.  забрав  в  селі  Саварка  понад  390  осіб.

Репресовано:   Бакал  Євдоким  Тимофійович  1894р.н., українець,  колгоспник,  засуджений  1933р.  до  3-х  років  позбавлення  волі,  реабілітований  1989р.

Бакал  Панас  Іларіонович  1889р.н.  рахівник,  засуджений  1933р.  до  3-х  років  позбавлення  волі,  реабілітований  1989р.

Кукса  Роман  Миронович  1892р.н.  одноосібник,  засуджений  1930р.  до  3-х  років  заслання,  реабілітований  1989р.

Кукса  Тетяна  Свиридівна   1904р.н.  уродженка  с.  Саварка,  жителька  м.  Сквири,  домогосподарка,  засуджена  1947р.  до  5-ти  років  заслання,  реабілітована  1989р.

Люлька  Іван  Якович  1980р.н.  робітник,  засуджений  1938р.  до  розстрілу,  реабілітований  1958р.

Левченко  Яків  Прокопович  1883р.н.  уродженець  с. Саварка,  житель  Росії,  рахівник  засуджений  до  5-ти  років  позбавлення  волі,  реабілітований  1989р.

Микитенко  Семен  Йосипович  1892р.н.  учитель,  засуджений  1937р.  до  розстрілу,  реабілітований  1989р.

Нетудихата  Павло  Левкович  1886р.н.  робітник  засуджений  1933р.  до  3-х  років  заслання,  реабілітований  1989р.

Сухомлин  Василь  Михайлович  1890р.н.  колгоспник  засуджений  1938р.  до  розстрілу,  реабілітований  1959р.

Шкарбан  Володимир  Семенович  1914р.н.  уродженець  с.  Саварка,  житель  Фастівсь-

кого  району,  бухгалтер  засуджений  1938р.  до  розстрілу,  реабілітований  1959р.

Шкарбан  Іван  Кирилович  1893р.н., колгоспник  засуджений  1938р.  до  розстрілу,  реабілітований  1959р.

Янішевський  Герман  Микитович  1884р.н.,  колгоспник  засуджений  1938р.  до  8-ми  років  позбавлення  волі,  реабілітований  1959р.

25  липня  1941 року  село  окуповане  фашистами.

На  примусові  роботи  вивезено  з  Саварки  98  осіб  молоді,  з  Лютарів – 25.  Страче-

но  14  мирних  жителів.  На  фронтах  війни  загинули  197  воїнів – земляків  сіл  Саварка  і  Лютарі.  Їх  імена  вшановані  пам’ятними  знаками,  встановленими  в  центрі  цих  сіл.

30  січня  1944  року  бійці   496  ОКАБ,  69-го  гвардійського  арт.полку – командир  підполковник  Н. В. Петрун,  202стрілецька  дивізія – командир  підполковник  З. І. Ревенко,  159-й  укріп.район – командир  полковник  І. Н. Виноградов,  льотчики  525-го  штурмового  авіаційного  полку  звільнили  Саварку,  а  31  січня  Лютарі.

В  Саварці  народився  і  провів  дитячі  роки,  академік,  член-кореспондент  Академії  наук  СРСР,  Герой  Соціалістичної  Праці,  конструктор  турбореактивних  двигунів  А. М. Люлька,  погруддя  якому  встановлено  на  території  місцевої  школи, яка  з  1985р. носить  його  ім’я.

В  Саварці є  ЗОШ  І – ІІІ  ступенів,  дитячий  садок,  меморіальний  музей  А.М. Люльки,  краєзнавчий  музей,  будинок  культури,  бібліотека,  ФАП;  в  Лютарях – клуб,  бібліотека,  ФАП.

 

Важливі анонси

No events

Додаткові сервіси