Вхід на сайт



Побережка

Село Побережка розташоване на півдні Київської області. Волно існує з 17 ст. За переказами першим переселенцем був біглий кріпак Побережник,який займався ковальським ремеслом. До цього часу куток де він проживав носить назву Ковалівка. Побережка розташована на правому березі річки Боярки і розтягнулося майже на 15 км. Побережка входить до складу Богуславського району і знаходиться від райцентру за 30 км. Населення  на 01.01.2012 року становить 477 чоловік. У Побережці міститься центральна садиба господар-ства, за яким закріплено 4 866 га сільськогосподарських угідь у тому числі 4 524 га орної землі. У селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дитячий садок, Будинок культури, бібліотека, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, кафе, кафетерій, магазини.

Архівні документи свідчать: Побережка – с.Звенигородського повіту. В ній дворів-231, жителів- 1 230 осіб. Землі – 1 570 десятин. Село належить графам Олександру і Костянтину Браницьким і орендується Сирочинським Фадеєм Севериновичем. У селі є 1 школа грамоти, 13 вітряних млинів, 1 сільський банк, хлібний магазин, пожежний обоз. У 1922 році в с. Побережка було створено СОЗ. Головою був обраний Пісний, а незабаром його змінив Телегей Володимир Аврамович. У 1925 році було утворено радгосп директо-

ром якого був Плахотник, пізніше – Грабовський Олександр. Радгосп діяв до 1935 року. У березні 1935 року було створено колгосп «Селянська хвиля». Першим головою був Ковтун М.М.

Село Красногордка. Архівні дані : Дворів -120, жителів – 632, землі – 449 десятин, 1 православна церква побудована у 1771 році священником Єфімієм Шмигальським. Одна церковно-приходська школа, 4 вітрових млинів , 1 постоялий двір іта пожежний обоз.

Село Красногородка розташоване на лівому березі річки Боярка. Це дуже давнє село. Перекази свідчать, що назва походить від прізвища пана Красовського, інша- від кольору глини ( червоної, красної) з якої виготовля-

ли цеглу.

Село Закутенці. Назва з’явилася тому, що навкруги села було багато лісів і село, ніби було у них закутане. У селі була і є церква святого Миколая.

Архівні дані: у селі 204 двори, жителів -1 380, землі- 1 324 десятин. Село належало графу Владиславу Младецькому. Орендував господарство Гри невський Олександр Артемьєвич. У селі була 1 православна церква, 1 церковно-приходська школа, 5 вітряних млинів, 1 кузня, 1 хлібний магазин та 1 пожежний обоз.

Село Софійка знаходиться на лівому березі річки Боярка. Походження назви села має декілька версій. Одна – походить від імені дружини графа Потоцького Софії, інша – від імені дівчини-сироти Софії яка прославилася своєю добродушністю і тим, що лікувала хворих людей. З селом Софійка пов’язане ім’я видатного письменника Шолома Алейхема, який з 1877 по 1880 роки працював вихователем дочки орендаря земель Лоєва Ольги, яка згодом стала його дружиною. У нинішній час на місці маєтку Лоєвих стоїть пам’ятний знак Шолому Алейхему.

До 1950 року у кожному селі був свій колгосп. У 1950 році всі ці колективні господарства об’єдналися у спільне господарство імені Тельмана..

Головою господарства став нині покійний Григорій Іванович Сєдой. Почала-лася відбудова сіл. Зявляються новобудови- адмінбудинок, Побережківська середня школа, будинок культури, дільнична лікарня, Обеліск загиблим воїнам. Багато людей за доблесний труд удостоєні високих урядових нагород- Орденами Леніна нагороджені Панченко Меланія Юхимівна, Рябокожушна Надія Карпівна; Орденом Трудового Червоного Прапора – Ковтун Микола Михайлович, Гогуля Дмитро Амбросійович, Вороненко Василь Михайлович і багато інших жителів села.

 

Важливі анонси

No events

Додаткові сервіси