Вхід на сайт



Вільхівець

Вільхівець

Село Вільхівець  -  центр  сільської  ради,  до  якої   входять  села  Семигори,  Калинівка,  Половецьке.  Розташоване  за  15  км  від  райцентру    та  від  залізничної  станції  Богуслав  .Автобусний  зв'язок  з  райцентром  та  м. Києвом.  Рельєф  складний  -  горби  та  долини.   Розташування  села  серед  вільхових  зарослів,  які  раніше  тут  густо  росли,  очевидно  і  дали  назву селу.

Поблизу  Вільхівця  знайдені   залишки  двох  городищ,  тут  знайдено  монетну  гривну  часів  Київської  Русі.  Біля  Половецького  досліджено  давньоруський  могильник,  поселення  та  городище  ІХ –ХІІІ  ст.

Згадується  село в  1700 році,  коли  була  побудована    Свято-Михайлівська  церква  (перебудована  в  1743 р.)   На  новому  місці  в  1880  -1887 рр.  побудована    церква  в  ім.’я Успіня  Пресвятої   Богородиці   (нині  діюча).

В  1790  році  тут  було  117  дворів  і  923  жителі,  в  1970 р. – 1156  жителів,  а в 2007 році   -  1032  жителі  (  по  сільській  раді:  Вільхівець -  527,  Семигори  -329,  Половецьке – 107,  Калинівка  - 69 ).  Основне  заняття  населення  -  землеробство,  тваринництво.

В  липні  1668  року  біля  Вільхівця  сталася  битва  між  запорізькими  козаками  на  чолі з  Іваном  Сірком  і  татарами,  які  були  вщент  розгромлені.

В  1919  році  в  селах  Вільхівець,  Семигори,  Калинівка,  Половецьке  встановилась  радянська  влада.   В 1922 році  створюються  перші  колективні  господарства  -  комуни,   в  які  входили  окремі  селянські  родини.  В   30-х  роках  організовуються  колгоспи.  Зокрема  в  селі  Семигори  колгосп  «Зірка»,   у  Вільхівці  колгоспи  ім..  Молотова,  ім..  Петровського,  ім.. Сталіна.  Під  час  голодомору  1932-1933  рр.  у  Вільхівці  померло  понад  70,  В  Семи горах   понад  65,  в  Половецькому  108  осіб.

У  1972  році  вільхівецький  колгосп  ім..  Горького   об’єднався  з   москаленківським   колгоспом   ім.. Шевченка.   Утворилося   нове  господарство  -  колгосп  ім.. ХХІУ  з’їзду  КПРС.  З  1989 р.  колгосп  став   називатися  -  колгосп  ім..  А. Синівського,  з  1995 року -  СТОВ  «Вільхівець».  В 1996 р.  від’єдналися  від  господарства  села  Москаленки  І  Семигори.  В  Семи горах  утворилося  СТОВ  «Семигори»,  а у Вільхівці  СТОВ  «Мрія».

З  2006  року  СТОВ  «Мрія»  -  банкрот.

Село  Вільхівець  окуповане  німецько-фашистськими  загарбниками   «;  липня  1941  року,  звільнено  7  серпня   радянськими  танкістами,  але  11  серпня  1941  року  німці  знову   зайняли  село,  встановилася   окупаційна  влада.

06   лютого  1944  року  404  ОКАБ,   200  ОКАБ   та  496  ОКАБ   визволили  Семигори,  а  9  лютого  Вільхівець. За  визволення   Вільхівця  відзначились  ст..  лейтенант  Світко,  сержант  Аркадій  Сокол,  бійці  О. Юрківський,   П.Шаров.   На  примусові  роботи  з  Вільхівця    вивезено  186  осіб, з  Семигір  - 92  особи.  З  фронтів  Великої  Вітчизняної  війни  не  повернулись  310   воїнів- земляків  з сіл  Вільхівця,  Семигір,  Половецького,  Калинівки.  Їх  імена  увіковічені  пам’ятними  знаками,  встановленими  в  селах  Вільхівець  та  Семигори.

В  селі  Вільхівець  народилися   Заслужені  Вчителі  України :  Половець  Юрій  Миколайович  та  Коршак  Іван  Григорович.

Репресовані: Половець  Юрій  Євтухович ,  1897  року  народження,  засуджений  на  3  роки  ув’язнення    в  1930  р.,  реабілітований  в  1989  р.;

П’ятниченко  Сава  Федорович,  1885  року  народження,  в  1932  році  засуджений   на  3  роки  ув’язнення,  реабілітований   в  1989  році.

У  Вільхівці  загальноосвітня  школа  І – ІІІ  ступеня,  будинок  культури,  бібліотека,  ФАП.   В  Семигорах  клуб,  бібліотека, ФАП.

 

Семигори

Село Семигори Вільхівецької   сільської  ради  за  18  км.  від  райцентру  та  залізничної  станції « Богуслав».

Автомобільний  зв'язок  з  райцентром  та  м. Києвом.

Ось  як  описує  Семигори  другої  половини  ХІХ  століття  історик  Л. Похилевич: «…Село разбросано  между  лесистыми  горами,  из  числа  коих,  зоркий  глаз  отмечает  семь  особенно  возвышающихся.  Земля  мало  хлебородна,  но  способна  к  садоводству,  которое  процветает  у  жителей. Прежнее  место  села,  под  именем  Калаберда,  жители  указывают  не  вдали  от  нынешнего.  Оно  уже  заросло  давним  лесом,  но  при  копании  попадаются  куски  кирпича  и  давней  глиняной  посуды.  Говорят  Калиберда  разорена татарами…»

В  Семигорах  знайдено  бронзову  арбалетну  фібулу  черняхівської  культури, а  в  урочищі  «Калаберда» - мідну  сокиру  трипільської  культури.  В  1601р.  в  Семигорах  існувала  церква  Успіня  Божої  Матері  ( час  від  часу  перебудовувалась),  а  ще  раніше – давня  церква  була  в  іншому  місці.  Останнє  храмове  приміщення  зруйновано  в  30-х  роках,  цегла  та  інше  використано  для  побудови  школи  в  селі  Михайлівка.

В  1861  році  в  селі  було  1002  жителі,  а  в  2007  році  329.

У  травні  1919  року  в  Семигорах  встановлено  радянську  владу.  В  1922  році  вісім  селянських  родин  об’єднались  в  комуну,  в  розпорядженні  якої  було  70  гектарів  землі.  До  1930  року  майже  все  населення  Семигір  входило  до  складу   сільгоспартілі  «Зірка».

Підчас  голодомору  1932-1933рр.  в  Семигорах  померло  понад  65  осіб.  В  1952 році  колгосп  «Зірка»  перейменовано  на  колгосп  ім.  ХІХ  партз’їзду,  в  січні  1963 р.  приєднано  до  Вільхівецького  колгоспу  ім. ХХ  з’їзду  КПРС.  В1996 р.  від’єднались і  з  1997 року  КСП  «Семигори»,  а  з  2000р. – СТОВ  «Семигори»,  з  2005р. – банкрот.  В  селі  працюють  фермери.

Село  окуповано  в  серпні  1941 року,  визволено  6  лютого  1944р.  404  ОКАБ  та  496  ОКАБ.

З  фронтів  війни  не  повернулись  92  особи  односельців,  імена  яких  вшановані  пам’ятним  знаком  в  центрі  села.

На  примусові  роботи  вивезено  92  особи  молодих  людей,  які  не  всі  повернулись  з  тих  чи  інших  причин

Село  Семигори  увіковічив  І. С. Нечуй-Левицький,  який  в  дитячі  роки  1845-1846рр.  тут  проживав  у  свого  дядька  Євтропа  Трезвинського -  священника  місцевої  парафії.

В  Семигорах  діє  клуб,  бібліотека, ФАП.

 

Важливі анонси

No events

Додаткові сервіси