Вхід на сайт



Незамінна комаха планети.

Бджола є найбільш корисною у господарстві комахою нашої планети. Ще в давні часи люди навчилися спеціально розводити бджіл, а мед, отриманий з їх допомогою, протягом століть служив, як улюбленими солодкими ласощами, так і ліками, так і важливим інгредієнтом при створенні алкогольних напоїв, таких як медовуха, що користувалася великою популярністю ще у наших далеких предків у часи Київської Русі. Навіть їх отрута в невеликих дозах корисна при таких хворобах як радикуліт, артрит, защемлення нервів. Отже,  бджола з давнини є вірним другом людини .
По зоологічній класифікації бджола належить до сімейства жалючих, загону перетинчастокрилих, її найближчими родичами є оси і мурахи. Існує близько 20 тисяч видів бджіл.
Бджоли живуть у дуже широкому географічному ареалі, їх можна виявити на всіх континентах, окрім Антарктиди.
Бджоли – колективні комахи, які живуть великими сім’ями – вуликами і мають сувору ієрархію та розподіл праці.  У нормальних умовах сім'я складається з однієї бджолиної матки, багатьох тисяч робочих бджіл (жіночі особини), а в літній час і з трутнів (чоловічі особини, що живуть в тісному співтоваристві). Ні матка, ні робочі бджоли, ні трутні окремо існувати не можуть, а також не можуть самостійно утворювати нову сім'ю. Природне розмноження бджіл здійснюється шляхом відкладання яєць маткою, причому яйця вона може відкладати як після запліднення трутнем, так і без такого, з тією різницею, що з незапліднених яєць з’являються трутні, а з запліднених – повноцінні особини. Шлях від яйця до повноцінної бджоли проходить через кілька стадій: спершу яйце перетворюється на личинку, потім в предлялечку і лялечку, з якої вже формується доросла бджола. Коли бджолина сім’я досягає великого розміру, відбувається її поділ – роїння. Частина бджіл залишається на старому місці зі старою маткою, а частина з новою маткою відправляється будувати й облаштовувати новий вулик.
Тривалість життя бджоли безпосередньо залежить від її місця в бджолиному суспільстві, а також часу появи на світ. Скільки живе робоча бджола? Термін життя її не великий, і якщо вона народилася навесні або влітку, то зазвичай він складає в середньому всього лише місяць. Така коротка тривалість життя обумовлена важкою працею, яку веде робоча бджілка, добуваючи нектар. Якщо ж робочій бджолі пощастило народитися восени, то вона може прожити навіть пів року, так як їй потрібно пережити зимові холоди, щоб навесні бути відповідальною за збір меду і взяти участь у його накопиченні. Довше за всіх у бджолиному суспільстві живе матка бджола. Зазвичай середня тривалість життя матки становить 5-6 років, але для цього їй необхідно бути цінною самкою і регулярно давати новий приплід.
Бджоли харчуються квітковим пилком і нектаром. Через спеціальний хоботок нектар надходить в зоб, де переробляється в мед. Збираючи пилок і нектар, бджоли здійснюють дуже важливу і корисну функцію по запиленню квіток. У пошуках їжі бджоли можуть пролітати до 10 км за день.
Є у бджіл і свої вороги, зазвичай це інші комахи, у тому числі їх найближчі родичі оси і мурахи, а також шершні. Поїданням бджіл промишляють і деякі птахи.
Популяція бджіл у Європі та Америці стрімко скорочується, починаючи з зими 2006 року. Явище CCD ( Синдром  HYPERLINK "http://znaimo.com.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D1%80%D1%83%D0%B9%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9"руйнування HYPERLINK "http://znaimo.com.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D1%80%D1%83%D0%B9%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9"  HYPERLINK "http://znaimo.com.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D1%80%D1%83%D0%B9%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B9"колоній) невідомої природи знищує мільйони бджолиних сімей. Ускладнює ситуацію те, що пестициди та інші хімічні речовини, які використовуються  в сільському господарстві, послаблюють імунітет бджіл і роблять їх ще більш уразливими до хвороб. Крім того, зростання міст і скорочення кількості дикорослих рослин-медоносів змушує бджіл у пошуках нектару літати дуже далеко, що підвищує ризик розповсюдження вірусу.
Якщо скорочення популяції бджіл продовжиться такими ж темпами, до 2035 року ці комахи зникнуть з лиця землі. Зникнення бджіл загрожує не тільки втратою меду, а й ставить під загрозу врожаї фруктів, овочів, ягід, горіхів та деяких злаків. Запилення багатьох рослин, і отже, їх врожайність повністю залежать від активності бджіл. Одна бджолина сім'я може обпилити за день близько 3 мільйонів квітів. За ефективністю з бджолами не можуть зрівнятися інші комахи: джмелі, метелики, жуки і мухи.
В Україні  останнім часом частішають випадки загибелі медоносних комах від використання засобів захисту рослин. Відбувається це переважно у весняно-літній період  при масових обробках сільськогосподарських посівів. З нектаром і пилком пестициди потрапляють і  в бджолині сім’і. І як результат – «забруднення» продукції бджільництва. А це несе неабияку загрозу для здоров’я людини. Зазвичай токсикація бджіл відбувається через несвоєчасне інформування пасічників про місце, характер і час хімічних обробок; використання небезпечних препаратів та порушення правил використання пестицидів.           З метою недопущення випадків отруєння бджіл під час обробки сільськогосподарських культур необхідно вжити заходи щодо дотримання у повній мірі вимог статей 30, 37-40 Закону України «Про бджільництво».
Так згідно частини 2 статті 37 Закону фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше, ніж за дві доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Окрім цього, згідно порядку проведення заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробки сільськогосподарських угідь пестицидами, бджолярі повинні:
- отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку у ветеринарній лабораторії, для чого необхідно здати зразки бджіл на аналізи для виключення наявності захворювань бджіл;
- поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі – у сільській раді, на територію якої прибули на кочівлю (наказ Міністерства аграрної політики України від 20.09.2000р. № 184/82);
- отримати ветеринарне свідоцтво за формою №1 на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі району, області;
- при отриманні повідомлення від організації про проведення обробки сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України «Про бджільництво», а суперечки, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку. Тому, в разі, якщо пасіка постраждала і сталося отруєння бджіл, потрібно запропонувати керівнику сільгосппідприємства або його представнику на місці відшкодувати завдані збитки добровільно. Якщо ж він не погодиться, то пасічнику негайно слід починати процедуру по збиранню доказів для майбутнього судового розгляду. Необхідно терміново звернутись до сільського, селищного чи міського голови із офіційною заявою про створення комісії для обстеження пасіки та поля, обробленого отрутохімікатами, відбирання зразків для проведення дослідження. До складу комісії мають увійти: ветеринарний лікар, районний зоотехнік, агроном із захисту рослин, пасічник, представник виконкому місцевої ради. При не можливості участі в обстеженні пасіки усіх названих вище спеціалістів, комісія є легітимною при наявності в ній ветлікаря (ветфельдшера), пасічника і представника виконкому місцевої ради.
Комісія має обстежити повністю всі бджолині сім’ї пасіки та зробити висновок про повну чи часткову (у відсотках, або у кількості рамок, чи в кілограмах) втрату бджіл та відібрати зразки відбору бджіл із складанням відповідного акта. Після обстеження пасіки обов’язково потрібно оглянути поле, яке оброблялося і відібрати зразки рослин, про що також складається відповідний акт комісії.
Зразки відбору бджіл та зразки рослин (за поданням ветеринарного лікаря) потрібно надіслати до обласної ветеринарної лабораторії для проведення експертизи. Термін доставки проб не повинен перевищувати одну добу.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про бджільництво» юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов’язані забезпечити їх охорону. Забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.
Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь, а саме: Закону України «Про бджільництво», Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 р. № 9.
Головний спеціаліст відділу контролю
за обігом засобів захисту рослин управління
фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби
в Київській області                                                                                    Олексій ЦИБЕНКО
bdzholi
Бджола є найбільш корисною у господарстві комахою нашої планети. Ще в давні часи люди навчилися спеціально розводити бджіл, а мед, отриманий з їх допомогою, протягом століть служив, як улюбленими солодкими ласощами, так і ліками, так і важливим інгредієнтом при створенні алкогольних напоїв, таких як медовуха, що користувалася великою популярністю ще у наших далеких предків у часи Київської Русі. Навіть їх отрута в невеликих дозах корисна при таких хворобах як радикуліт, артрит, защемлення нервів. Отже,  бджола з давнини є вірним другом людини .
По зоологічній класифікації бджола належить до сімейства жалючих, загону перетинчастокрилих, її найближчими родичами є оси і мурахи. Існує близько 20 тисяч видів бджіл.
Бджоли живуть у дуже широкому географічному ареалі, їх можна виявити на всіх континентах, окрім Антарктиди.
Бджоли – колективні комахи, які живуть великими сім’ями – вуликами і мають сувору ієрархію та розподіл праці.  У нормальних умовах сім'я складається з однієї бджолиної матки, багатьох тисяч робочих бджіл (жіночі особини), а в літній час і з трутнів (чоловічі особини, що живуть в тісному співтоваристві). Ні матка, ні робочі бджоли, ні трутні окремо існувати не можуть, а також не можуть самостійно утворювати нову сім'ю. Природне розмноження бджіл здійснюється шляхом відкладання яєць маткою, причому яйця вона може відкладати як після запліднення трутнем, так і без такого, з тією різницею, що з незапліднених яєць з’являються трутні, а з запліднених – повноцінні особини. Шлях від яйця до повноцінної бджоли проходить через кілька стадій: спершу яйце перетворюється на личинку, потім в предлялечку і лялечку, з якої вже формується доросла бджола. Коли бджолина сім’я досягає великого розміру, відбувається її поділ – роїння. Частина бджіл залишається на старому місці зі старою маткою, а частина з новою маткою відправляється будувати й облаштовувати новий вулик.
Тривалість життя бджоли безпосередньо залежить від її місця в бджолиному суспільстві, а також часу появи на світ. Скільки живе робоча бджола? Термін життя її не великий, і якщо вона народилася навесні або влітку, то зазвичай він складає в середньому всього лише місяць. Така коротка тривалість життя обумовлена важкою працею, яку веде робоча бджілка, добуваючи нектар. Якщо ж робочій бджолі пощастило народитися восени, то вона може прожити навіть пів року, так як їй потрібно пережити зимові холоди, щоб навесні бути відповідальною за збір меду і взяти участь у його накопиченні. Довше за всіх у бджолиному суспільстві живе матка бджола. Зазвичай середня тривалість життя матки становить 5-6 років, але для цього їй необхідно бути цінною самкою і регулярно давати новий приплід.
Бджоли харчуються квітковим пилком і нектаром. Через спеціальний хоботок нектар надходить в зоб, де переробляється в мед. Збираючи пилок і нектар, бджоли здійснюють дуже важливу і корисну функцію по запиленню квіток. У пошуках їжі бджоли можуть пролітати до 10 км за день.
Є у бджіл і свої вороги, зазвичай це інші комахи, у тому числі їх найближчі родичі оси і мурахи, а також шершні. Поїданням бджіл промишляють і деякі птахи.
Популяція бджіл у Європі та Америці стрімко скорочується, починаючи з зими 2006 року. Явище CCD ( Синдром  руйнування колоній) невідомої природи знищує мільйони бджолиних сімей. Ускладнює ситуацію те, що пестициди та інші хімічні речовини, які використовуються  в сільському господарстві, послаблюють імунітет бджіл і роблять їх ще більш уразливими до хвороб. Крім того, зростання міст і скорочення кількості дикорослих рослин-медоносів змушує бджіл у пошуках нектару літати дуже далеко, що підвищує ризик розповсюдження вірусу.
Якщо скорочення популяції бджіл продовжиться такими ж темпами, до 2035 року ці комахи зникнуть з лиця землі. Зникнення бджіл загрожує не тільки втратою меду, а й ставить під загрозу врожаї фруктів, овочів, ягід, горіхів та деяких злаків. Запилення багатьох рослин, і отже, їх врожайність повністю залежать від активності бджіл. Одна бджолина сім'я може обпилити за день близько 3 мільйонів квітів. За ефективністю з бджолами не можуть зрівнятися інші комахи: джмелі, метелики, жуки і мухи.
В Україні  останнім часом частішають випадки загибелі медоносних комах від використання засобів захисту рослин. Відбувається це переважно у весняно-літній період  при масових обробках сільськогосподарських посівів. З нектаром і пилком пестициди потрапляють і  в бджолині сім’і. І як результат – «забруднення» продукції бджільництва. А це несе неабияку загрозу для здоров’я людини. Зазвичай токсикація бджіл відбувається через несвоєчасне інформування пасічників про місце, характер і час хімічних обробок; використання небезпечних препаратів та порушення правил використання пестицидів.           З метою недопущення випадків отруєння бджіл під час обробки сільськогосподарських культур необхідно вжити заходи щодо дотримання у повній мірі вимог статей 30, 37-40 Закону України «Про бджільництво».
Так згідно частини 2 статті 37 Закону фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше, ніж за дві доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Окрім цього, згідно порядку проведення заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробки сільськогосподарських угідь пестицидами, бджолярі повинні:
- отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку у ветеринарній лабораторії, для чого необхідно здати зразки бджіл на аналізи для виключення наявності захворювань бджіл;
- поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі – у сільській раді, на територію якої прибули на кочівлю (наказ Міністерства аграрної політики України від 20.09.2000р. № 184/82);
- отримати ветеринарне свідоцтво за формою №1 на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі району, області;
- при отриманні повідомлення від організації про проведення обробки сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України «Про бджільництво», а суперечки, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку. Тому, в разі, якщо пасіка постраждала і сталося отруєння бджіл, потрібно запропонувати керівнику сільгосппідприємства або його представнику на місці відшкодувати завдані збитки добровільно. Якщо ж він не погодиться, то пасічнику негайно слід починати процедуру по збиранню доказів для майбутнього судового розгляду. Необхідно терміново звернутись до сільського, селищного чи міського голови із офіційною заявою про створення комісії для обстеження пасіки та поля, обробленого отрутохімікатами, відбирання зразків для проведення дослідження. До складу комісії мають увійти: ветеринарний лікар, районний зоотехнік, агроном із захисту рослин, пасічник, представник виконкому місцевої ради. При не можливості участі в обстеженні пасіки усіх названих вище спеціалістів, комісія є легітимною при наявності в ній ветлікаря (ветфельдшера), пасічника і представника виконкому місцевої ради.
Комісія має обстежити повністю всі бджолині сім’ї пасіки та зробити висновок про повну чи часткову (у відсотках, або у кількості рамок, чи в кілограмах) втрату бджіл та відібрати зразки відбору бджіл із складанням відповідного акта. Після обстеження пасіки обов’язково потрібно оглянути поле, яке оброблялося і відібрати зразки рослин, про що також складається відповідний акт комісії.
Зразки відбору бджіл та зразки рослин (за поданням ветеринарного лікаря) потрібно надіслати до обласної ветеринарної лабораторії для проведення експертизи. Термін доставки проб не повинен перевищувати одну добу.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про бджільництво» юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов’язані забезпечити їх охорону. Забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.
Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь, а саме: Закону України «Про бджільництво», Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 р. № 9.

Головний спеціаліст відділу контролю
за обігом засобів захисту рослин управління
фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби
в Київській області                                                                                    Олексій ЦИБЕНКО
 

Важливі анонси

No events

Додаткові сервіси