Вхід на сайт



Мобільний соціальний офіс

ЗАТВЕРДЖУЮ:

голова Богуславської районної

державної адміністрації

___ ___________І.А.Старенька

«3» квітня 2017року

ГРАФІК

виїзду “мобільного соціального офісу” в населені пункти

Богуславського району на ІI квартал 2017 року

Дата

виїзду

Години виїзного обслугову-

вання

Населені пункти

Склад групи “мобільного

соціального офісу”

06.04.2017

10-00 – 12-00

с. Тептіївка

Вісьтак Р.Д.- представник управління соціального захисту населення,

Даниленко І.І.- представник Богуславського  бюро правової допомоги,

Криштак І.П.-представник УПФ,

Хоменко В.Г.- представник РЦЗ

11.05.2017

10-00 – 12-00

с. Хохітва

Великород В.М..- представник управління соціального захисту населення,

Хоменко Л.П.- представник територіального центру,

Калінська О.А.- представник служби у справах дітей,

Криштак І.П.-представник УПФ

13.06.2017

09-00 – 11-30

с. Біївці

Великород В.М.- представник управління соціального захисту населення,

Криштак І.П.- представник УПФ,

Хоменко В.Г.- представник РЦЗ,

Даниленко І.І.- представник Богуславського  бюро правової допомоги.

 

Надання пільг населенню

Розпорядженням Київської  облдержадміністрації від 12 квітня 2016  року  № 122 “Про затвердження натуральних норм забезпечення населення Київської області твердим паливом та скрапленим газом, згідно з якими у 2016 році будуть надаватися пільги і житлові субсидії готівкою для відшкодування витрат на їх придбання”, затверджено натуральні норми забезпечення населення  у 2016 році твердим паливом та скрапленим газом.

Детальніше...

 

Соціальне обслуговування інвалідів

Сектор з питань соціального обслуговування


Здійснює функцію соціального обслуговування інвалідів та ветеранів. Здійснює контроль та забезпечує якісне оформлення документів на отримання інвалідами автотранспорту, поселення одиноких непрацездатних громадян в будинки- інтернати. Відповідає за правильне оформлення документів та видачу пенсіонерам та інвалідам : посвідчень, талонів на проїзд, допоміжних засобів для пересування , путівок на санаторно – курортне лікування , направлень на протезування.

Про порядок забезпечення інвалідів автомобілями

Підставою  для  забезпечення  інвалідів  автомобілями  є  висновок  обласної  медико-соціальної  експертної  комісії (МСЕК) про  наявність  у  інвалідів  медичних  показань  для  його  одержання, а  також  посвідчення  на  право  керування  автомобілем.

Управління соціального захисту населення  видає інваліду направлення на комісію МСЕК  для визначення медичних показників на право придбання автомобіля.

Для забезпечення автомобілем безплатно або з оплатою 7% вартості автомобіля необхідно подати такі документи:

- заява інваліда;

- висновок МСЕК, про встановлення медичних показань на право забезпечення автомобілем безплатно або купівлю його на пільгових умовах;

- копія прав водія-інваліда або особи, яка буде керувати автомобілем;

-копія довідки про групу інвалідності;

-довідка про одержання пенсії;

- довідка про відсутність транспорту протягом останніх 7-ми років;

-довідка з місця постійного проживання особи, яка буде керувати автомобілем.

Продаж  автомобілів  на  пільгових  умовах  з  оплатою  7%  їх  вартості  провадиться  інвалідам  за  наявності  відповідних  медичних  висновків  на  право  забезпечення  автомобілем  і  протипоказань  до  водіння  автомобіля, якщо  керування  ним  буде  здійснювати  член  сім”ї  інваліда.

До членів сім’ї належать особи, які разом проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки на підставі шлюбу , кровного споріднення , усиновлення .Взяття  на  облік  дітей-інвалідів  для  придбання  автомобілів провадиться  після  досягнення  такою  дитиною  п”ятирічного  віку.

Якщо  в  сім”ї  є  два  і  більше  інваліди,  які  за  медичними  показаннями  мають  право  на  одержання  автомобіля  безплатно  або  купівлю  його  на  пільгових  умовах,  то  видається (продається) один  автомобіль  позачергово  на  вибір  одному  з  них (за  згодою  інших) з  подальшим  зняттям  їх  з  черги  для  одержання  автомобіля.

Компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування.

Грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на  транспортне обслуговування виплачуються інвалідам, законним представникам недієздатних  інвалідів, дітей – інвалідів, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення автомобілями. Компенсації виплачуються  рівними частинами двічі на рік – у березні за  перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дні їх призначення.

Для одержання компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів подаються:

-заява;

-технічний паспорт про реєстрацію автомобіля з відповідними позначками органу Державтоінспекції про придатність автомобіля для експлуатації;

-копія посвідчення водія;

-висновок МСЕК про наявність мединих показань для забезпечення автомобілем.

Підставою для призначення інвалідам та дітям – інвалідам компенсації на транспортне обслуговування є висновок МСЕК про наявність у інвалідів медичних показань для забезпечення їх автомобілем і заява інваліда, законного представника дитини – інваліда.

Порядок забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації

Інваліди та інші особи забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації за рахунок коштів державного бюджету , передбачених Фонду соціального захисту інвалідів на зазначену мету.

Необхідність у забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації визначають:

-інвалідів – медико - соціальні експертні комісії (МСЕК) з оформленням індивідуальної програми реабілітації;

-інших осіб – лікувально – консультативні комісії лікувально – профілактичних закладів (ЛКК) з оформленням відповідного висновку.

Першочергово забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації діти – інваліди.

У разі коли особа не звернулася за забезпеченням технічними  та іншими засобами реабілітації у строк, установлений МСЕК або ЛКК , зазначені вироби за пропущений період не видаються.

Для взяття на облік інвалід та інша особа повинні подати до управління соціального захисту населення :

- заява про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за формою, що затверджується Мінпраці  (далі – заява);

- копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;

- паспорт або свідоцтво про народження ( для осіб віком до 16 років);

- довідку про реєстрацію місця проживання;

- висновок МСЕК про встановлення  інвалідності  ( для дітей – інвалідів – висновок ЛКК);

- індивідуальну програму реабілітації  ( для інваліда та дитини – інваліда);

-висновок ЛКК для забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації ( для інших осіб);

- копія пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Про порядок забезпечення санаторно – курортними путівками ветеранів війни, інвалідів та інвалідів з дитинства.

Безоплатними путівками до санаторно-курортних закладів забезпечуються за рахунок коштів державного бюджету:

-         інваліди усіх категорій;

-         ветерани війни ( інваліди війни, учасники бойових дій, учасники війни);

-         особи, на яких поширюється  чинність Закону країни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (члени сімей загиблих або померлих ветеранів війни) та «Про жертви нацистських переслідувань».

Для постанови на облік для забезпечення санаторно-курортною путівкою особи подають до управління соціального захисту населення  за місцем реєстрації слідуючі документи:

-         заяву;

-         медичну довідку лікувальної установи за формою № 070/о.

Путівки  видаються  вищезазначеним особам відповідно до медичних рекомендацій з урахуванням пільг, передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, в порядку черговості в міру надходження путівок.

Інваліди війни та інваліди, зазначені у ст.6-2 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», забезпечуються путівками  позачергово щороку.

Учасники війни, члени сімей загиблих або померлих ветеранів війни та особи, зазначені у статтях 6-3 і 6-4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», забезпечуються путівками один раз на два роки.

Інваліди з наслідками травм і захворювання хребта та спинного мозку забезпечуються путівками до санаторіїв спінального профілю (відповідно до медичних рекомендацій) з лікувальним строком на 45 днів у порядку черговості в міру надходження путівкою. Особам, що супроводжують інвалідів І  групи до санаторіїв спінального профілю, путівки не видаються, лише оплачується проїзд. Термін перебування  за путівкою для інших категорій інвалідів становить 18 діб.

Порядок надання інвалідам та дітям - інвалідам реабілітаційних послуг.

Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів с.Лютіж Вишгородського району Київської області здійснює професійну реабілітацію за робітничими професіями:

- оператор комп’ютерного набору;

- секретар керівника ( початок професійної реабілітації листопад 2013р)

- соціальний робітник;

- швачка;

- бджоляр( початок професійної реабілітації грудень 2013р)

- перукар ( початок професійної реабілітації березень 2014р.)

- слюсар з ремонту автомобілів;

- взуттьовик з ремонту взуття ( початок професійної реабілітації лютий 2014р)

- обліковець з реєстрації бухгалтерських даних;

- касир ( в банку).

- манікюрник;

- молодша медична сестра з догляду за хворими;

До Центру приймаються громадяни України із числа повнолітніх інвалідів I – III груп, які  постійно проживають на території України і перебувають на обліку в органах соціального захисту населення, а також за висновком МСЕК потребують професійної реабілітації.

Видача посвідчень «Ветеран праці».

Згідно ЗУ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» ветерани праці визнаються громадяни, які працювали на  підприємствах, в установах, організаціях, об’єднаннях громадян, фізичних осіб, мають стаж роботи 40 років- для чоловіків і 35 років – для жінок і вийшли на пенсію.

Ветеранами праці визнаються також:

а) громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах:

за списком №1  виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на  роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах – за наявності стажу роботи у жінок – 25 років і у чоловіків – 30 років; за списком  №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на  пільгових умовах – за наявності стажу роботи у жінок – 30 років і у чоловіків – 35 років; відповідно до частини першої статті 18 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» - за наявності стажу роботи у жінок – 25 років і у чоловіків – 30 років;

б)пенсіонери, нагороджені медаллю «Ветеран праці» за законодавством колишнього Союзу РСР;

в)інваліди І та ІІ груп, які одержують пенсії по інвалідності, якщо вони мають стаж роботи не менше 15 років.

Порядок видачі листів талонів на пільговий проїзд пільгової категорії громадян.

Управління соціального захисту населення здійснює видачу листів талонів на пільговий проїзд по території країн СНД  та по території України ветеранами війни та особам, на яких  поширюється чинність ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» проїзних квитків безоплатно і з 50 відсотковою знижкою таким категорія громадян:

-інвалідам війни;

-учасникам війни;

-члена сімей загиблих (померлих);

-жертвам нацистських переслідувань.

Встановлення статусу учасника війни.

При  управлінні соціального захисту населення створена комісія для розгляду питань, пов’язаних із встановленням статусу учасника війни. Комісія організовує прийняття заяв, документів та інших доказів громадян  та приймають рішення щодо надання або відмови у наданні статусу учасника війни.

Підставою для встановлення статусу учасника війни можуть бути довідки, що  підтверджують факт роботи в період війни, особові рахунки та відомості на видачу  заробітної плати; посвідчення, атестати, евакуаційні листи, документи держав, з якими підписані міжнародні угоди; довідки органів внутрішніх справ, суду, органів прокуратури, дізнання та слідства; довідки партизан сих загонів, підпільних груп; акти, довідки заготівельних організацій, кооперативних об’єднань, управлінь сільського господарства, відповідних місцевих  та інших органів  державної влади  та громадських організацій; дані по господарських книг, довідки архівів та інших органів; посвідчення про урядові нагороди, нагородні листи, почесні грамоти та інші документи. У разі відсутності документів та інших доказів у зв’язку з воєнними діями, стихійним лихом, пожежами або іншими надзвичайними ситуаціями, факт роботи в період війни підтверджується показаннями не менше двох свідків, які оформлюються протоколом опитування свідків. Свідками можуть бути особи, які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації і мають  документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Крім того, свідками також можуть бути особи, які є ветеранами війни, статус учасника війни яким встановлено показаннями свідків. Свідками можуть бути особи, які на час підтвердження факту роботи заявника, досягли 14 – річного віку. Статус учасника війни особам, які народилися після 31 грудня 1932 року, може бути встановлено лише за наявності документів та інших доказів, що незаперечно підтверджують факт роботи в період війни.

Звіт про роботу  сектору з питань соціального обслуговування  за 2013 рік.

Згідно плану заходів щодо створення в Богуславському районі безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями за сприянням управління  соціального захисту населення Богуславської райдержадміністрації в районі створені необхідні умови для інвалідів. Станом на 01.01.2014 року  встановлені  пандуси до об’єктів житлово-комунального та громадського призначення в кількості 69 штук, при райдержадміністрації створено “комітет доступності”.

З метою обстеження умов проживання проведено відвідування посадовими та службовими особами осіб з обмеженими фізичними можливостями, відвідано – 838 осіб.

Управління  соціального захисту населення спільно з Територіальним центром та з товаристом Червого Хреста проводять соціально- побутове обстеження інвалідів, з метою виявлення осіб, які потребують соціальної підтримки та допомоги.

Протягом  2013 року управлінням  надано з державного бюджету одноразової матеріальної допомоги 11 малозабезпеченим громадянам на суму 4917,00грн з місцевого бюджету  - 88 особам на суму 22180,00  грн..

Забезпечено допоміжними, технічними засобами для пересування інвалідними колясками – 10 осіб, 104 особам видано направлення на протезування. Ветерани війни та інваліди забезпечуються санаторно -курортними путівками на лікування по мірі надходження путівок. В  2013 році на лікування до санаторіїв відправлено 20 ветеранів війни та 11 інвалідів.

Здійснено виплату одноразової допомоги  до Дня Перемоги  1800 ветеранам на суму 1200,00 тис.  грн.

 

Праця та охорона праці

Відділ з питань праці та трудових відносин

Здійснює перевірки додержання законодавства про працю на підприємствах, установах і організаціях, незалежно від форм власності.

Розглядає звернення громадян, листи підприємств , установ, організацій з питань про працю та вживання заходів передбачених законами та іншими нормативно – правовими актами про працю.

Здійснює контроль за додержанням законодавства про працю:

- про оплату праці, гарантії, компенсації, мінімальної заробітної плати; ( строки виплати заробітної плати , нарахування компенсації втрати частини заробітної плати.)

- про трудовий договір і ведення трудових книжок;

- про робочий час і відпочинок;

- про укладення та виконання колективних договорів.

Здійснює на підприємствах контроль по питаннях охорони праці, а саме:

- за дотриманням чинного законодавства, міжгалузевих та інших нормативних актів, виконавчими працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці;

- за відповідальністю нормативних актів про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів проти аварійного, колективного та індивідуального захисту працюючих, наявності технологічної документації на робочих місцях;

- за своєчасним проведенням навчання та інструктажів працюючих , атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб. Які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотриманням вимог при виконанні цих робіт;

- забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту лікувально – профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами , санітарно – побутовими приміщеннями , організацією питного режиму, надання працівникам передбачених законодавством пільги і компенсації пов’язаних з важкими та шкідливими умовами праці;

- використання праці неповнолітніх , жінок та інвалідів, згідно з діючим законодавством;

Бере участь у розслідуванні групових та смертельних нещасних випадків на підприємствах, які не мають вищестоящої господарської організації.

Контролює роботу служб охорони праці підприємств та проводить методичне керівництво цими службами.

Опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку.

Проводить оперативно – методичне керівництво роботою з охорони праці.

Організовує:

- забезпечення працюючих громадян правилами , стандартами , нормами, положеннями , інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;

- облік , аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій , а також шкоди від цих подій;

- підвищення кваліфікації посадових осіб з питань охорони праці;

Здійснює реалізацію заходів направлених на вирішення актуальних проблем в організації укладення колективних договорів, оплати праці та заходів стосовно державної політики у сфері трудових відносин.

Узагальнює практику укладання і реєстрації колективних договорів.

Бере участь у формуванні служб охорони праці підприємства.

Використовує вітчизняний та зарубіжний досвід охорони праці.

Сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки , у тому числі економіки , прогресивних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працюючих , захисту населення і навколишнього середовища.

Контролює роботу служб охорони праці підприємств та проводить методичне керівництво цими службами.
 

Види соціальних допомог, пільг та компенсацій

Види соціальних допомог, пільг та компенсацій

Допомога при народженні: важливі уточнення від управління соціального захисту населення Богуславської райдержадміністрації
В зв`язку з прийняттям Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який в частині соціальних виплат, вступає в дію з 01.07.2014 року, внесені зміни щодо порядку призначення допомоги при народженні і по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку щодо тієї категорії, що вже отримує допомогу та тієї категорії, у якої діти будуть народжені після 01.07.2014 року, а саме:
- діти, народжені до 30 червня 2014 року отримуватимуть допомогу у розмірі встановленому на дату народження дитини ( на першу дитину-
30 960,00 грн, на другу- 61 920,00 грн, на третю та наступних дітей —
123 840,00 грн.), тобто зміни з 01.07.2017 цієї категорії дітей не торкнуться.
- діти, народжені з 01 липня 2014 року отримуватимуть допомогу при народженні у розмірі 41 280,00 грн, в незалежності від кількості народжених дітей. Виплата допомоги здійснюється одноразово сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами;
- виплата по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.07.2014 року буде припинена, крім осіб, яким призначена допомога при народженні ПЕРШОЇ дитини (народженої до 30 червня 2014 року), що виплачується 24 місяці, на наступних 12 місяців буде призначатися допомога до досягненню дитиною трирічного віку у розмірі 130 грн.
Розяснюємо на прикладі:
Приклад:
Якщо жінка має дитину 1,5 річного віку, вона продовжить отримувати допомогу при народженні, в тому розмірі, як їй і призначили, а от по догляду за дитиною до трирічного віку вона буде отримувати ще 12 місяців, але не довше ніж дитині виповниться 3 роки.
Тобто жінка з 01.07.2014 року ще шість місяців ( до двохріччя дитини) буде отримувати допомогу при народженні, допомогу по догляду за дитиною їй з 01.07.2014 припинять виплачувати, і коли дитині буде 2 роки, і закінчеться виплачуватись допомога при народженні, їй ще 12 місяців будуть виплачувати допомогу по догляду у розмірі 130 грн.
Мета цього полягає в наступному:
- жінки, які отримують допомогу при народженні - їм зараховують в страховий стаж час отримання допомоги при народженні;
- жінки, діти яких будуть народжені після 01.07.2014 року, будуть отримувати допомогу п
- жінки, яким була призначена допомога при народженні на ПЕРШУ дитину до 30.06.2014
Згідно  ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»
Державні допомоги сім’ям з дітьми
Державна допомога сім’ям з дітьми призначається і виплачується:
громадянам України;
іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, що набули статусу біженця.
Допомога у зв`язку з вагітністю та пологами
Право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:
жінки з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби;
жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів;
непрацюючі жінки;
жінки, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Підставою для призначення допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами є видана лікувально-профілактичним закладом довідка встановленого зразка, заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінпраці, а також довідка:
з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв`язку ліквідацією підприємства, установи та організації;
центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості, як безробітна;
Пенсійного фонду України про те, що жінка, яка є фізичною особою-підприємцем, перебуває(не перебуває) на обліку в органах Пенсійного фонду України та не бере участь на добровільних засадах у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.
Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки
Допомога при народженні дитини
Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її  повноцінного утримання та виховання.
Для призначення одноразової допомоги при народженні дитини органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу подаються такі документи:
заява одного з батьків (опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
копія свідоцтва про народження дитини;
витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв’язку з народженням дитини, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану, або довідка для призначення допомоги при народженні дитини, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад.
Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані  в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім'ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.
Опікуни подають, крім зазначених документів, копію рішення про  встановлення опіки.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.
Допомога при народженні дитини в разі її смерті виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або оригіналу довідки про народження дитини, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану.
Виплата допомоги припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень;
перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
смерті дитини;
смерті отримувача допомог.
Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.
Для одержання допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:
заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою , затвердженої Мінпраці;
копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;
копія свідоцтва про народження  дитини;
довідка з місця проживання заявника про склад сім`ї (для дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, - видана органом реєстрації довідка, у якій зазначаються статус дитячого навчального закладу і за які кошти він фінансується, а також підтверджується факт перебування у ньому дітей;
довідка про місячні розмири аліментів і пенсії на дитину опікун чи піклувальник ( у разі одержання дитиною пенсії на дитину довідку видають органи праці та соціального захисту населення).
Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, яка перебуває під його опікою чи піклуванням, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, і не одержує зазначеної допомоги.
Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:
звільнення від виконання обов'язків опікуна чи піклувальника;
працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;
досягнення дитиною 18-річного віку.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі зобов'язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення, які виплачують допомогу.
Допомога на дітей одиноким матерям
Право на допомогу на дітей мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають вдова та вдівець з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.
Для призначення допомоги на дітей одиноким матерям, органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:
заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінюстом;
витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження дитини із зазначенням відомостей про батька дитини для призначення допомоги, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження із зазначення м підсиав внесення відомостей про батька дитини, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного заначення) рад для виплати допомоги;
копія свідоцтва про народження дитини;
довідка про проживання дитини з матір`ю, видана за місцем проживання сім`ї. У разі неможливості одержати таку довідку орган праці та соціального захисту населення здійснює обстеження сім`ї за місцем проживання і складає акт із зазначенням факту проживання дитини з матір`ю. У разі коли дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утримані, замість довідки про проживання матері та довідка з місця проживання (навчання) дитини.
Усиновителі також подають копію рішення про усиновлення.
Мати (батько) дітей, в разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують  на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію, подають також копію свідоцтва про розірвання шлюбу, копію свідоцтва про смерть одного з батьків та довідку про те, що вони не одержують на дітей зазначені пенсії.
Якщо одинока мати народила дитину за межами України і не може подати документ, який підтверджує той факт, що вона є одинокою матір`ю, рішення про призначення їй допомоги на дитину приймається органом праці та соціального захисту населення, на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім`ї і документа про народження дитини, легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, до  досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.
Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців.
Виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється у разі:
позбавленя отримувача допомоги батьківських прав;
відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
відібрання дитини  в отримувача допомоги  без позбавлення батьківських прав;
позбавлення волі отримувачем за рішенням суду;
скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
працевлаштування дитини або реєстрації нею шлюбу до досягнення  18-річного віку;
надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона запимана матір’ю або батьком дитини;
смерті дитини;
смерті отримувача допомоги.
Допомога при усиновленні дитини
Допомога при усиновленні дитини призначається усиновлювачу, який є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновив дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (якщо усиновлювачами є подружжя – одному з них на їх розсуд).
Для призначення допомоги при усиновленні дитини органові праці та соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:
заява усиновлювача (якщо усиновлювачами є подружжя – одного з них) , що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
копія свідоцтва про народження дитини, виданого державним органом реєстрації актів цивільного стану після внесення змін до актового запису про народження дитини на підставі рішення суду про усиновлення дитини;
копія рішення суду про усиновлення дитини.
У разі смерті дитини до прийняття рішення про призначення допомоги при усиновленні така допомога не виплачується.
Допомога при усиновленні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.
Виплата допомоги при усиновленні дитини припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
відібрання дитини в отримувача без позбавлення батьківських прав;
смерті дитини або отримувача допомоги;
перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
тимчасового влаштування  дитини на повне державне утримання.
Згідно ЗУ «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам»
Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства
та дітям-інвалідам
Державна соціальна допомога призначається і виплачується:
громадянам України, які постійно проживають на території України;
іноземним громадянам та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, які набули статусу біженців.
Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства та діти-інваліди віком до 18 років.
Для призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:
заява про призначення усіх видів соціальної допомоги за формою, що затверджена наказом Мінпраці;
паспорт або в разі його відсутності інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву;
довідка про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
оригінал та копія свідоцтва про народження дитини-інваліда;
довідка з місця навчання із зазначенням факту перебування на повному державному утриманні;
довідка про місце проживання інваліда з дитинства або дитини- інваліда чи копія паспорта інваліда з дитинства чи дитини інваліда  з відомостями про постійне місце проживання;
довідка про місце проживання законного представника, піклувальника,  який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про постійне місце прживання;
Іноземці та особи без громадянства додатково подають копію посвідки на постійне або тимчасове проживання
Державна соціальна допомога призначається з дня звернення за її призначенням.
Якщо дитина-інвалід, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, по досягненні 18-річного віку визнана інвалідом з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за його заявою (недієздатним - за заявою опікуна).
Інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам", призначається за вибором інвалідів з дитинства (законних представників інвалідів з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей-інвалідів) державна соціальна допомога відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" або пенсія чи державна соціальна допомога згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам". При цьому, якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", ці виплати призначаються одночасно.
До державної соціальної допомоги призначається також надбавка на догляд:
за інвалідами з дитинства І групи;
за одинокими інвалідами з дитинства II і III групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують постійного стороннього догляду;
за дітьми-інвалідами.
Надбавка на догляд за інвалідами з дитинства та дітьми-інвалідами
Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається одному з непрацюючих батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною- інвалідом.
Для призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом одному з непрацюючих батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом подаються:
заява про призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом;
довідка про склад сім”ї із зазначенням прізвищ, імен, по батькові, родинних стосунків членів сім”ї;
копія трудової книжки;
довідка з центру зайнятості, про те, що особа не перебуває на обліку як безробітна;
довідка державного реєстратора про проведення (відсутність) державної реєстрації особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації особи;
довідка органу державної податкової служби про доходи за останній звітний період (рік);
довідка про спільне проживання дитини-інваліда з одним з батьків, усиновлювачем, опікуном, піклувальником;
довідка з місця навчання дитини;
рішення про встановлення опіки чи піклування над дитиною-інвалідом (для опікунів і піклувальників дітей-інвалідів).
довідка, що заявник не працює.
Надбавка на догляд призначається з дня звернення за її призначенням.
Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом призначається особі, яка не працює, не вчиться (окрім заочної форми навчання), не служить, не займає виборну посаду і яка фактично здійснює догляд за дитиною-інвалідом, на яку призначена державна соціальна допомога.
Одиноким матерям (одиноким батькам) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається незалежно від факту роботи.
Надбавка на догляд призначається особам, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати незалежно від того, за якою дитиною вона знаходиться у відпустці, у разі якщо дитина-інвалід потребує домашнього догляду за умови фактичного догляду за нею.
Особи, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, додатково подають довідку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу, в якій зазначено, що дитина-інвалід потребує домашнього догляду.
У разі працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною-інвалідом (крім одиноких матерів та одиноких батьків), виплата надбавки на догляд припиняється.
У разі якщо фізична особа зареєстрована як підприємець, довідка про доходи за останній звітній період (рік) органу державної податкової служби про відсутність доходів від зайняття підприємницькою діяльністю надається щоквартально. У разі її неподання виплата надбавки на догляд за дитиною-інвалідом припиняється.
Згідно ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та інвалідам  »
Державна соціальна допомога особам, які не мають права  на пенсію та інвалідам
Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державна соціальна допомога на догляд призначається і виплачується:
громадянам України, які постійно проживають на території України;
іноземцям та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, що набули статусу біженця.
Право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (далі - соціальна допомога) мають особи, що одночасно відповідають таким умовам:
чоловіки, які досягли 63 років, та жінки - 58 років і не мають права на пенсію відповідно до законодавства або визнані інвалідами в установленому порядку;
не одержують пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", та допомогу, що призначається відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам";
є малозабезпеченими особами.
Для призначення соціальної допомоги подаються такі документи:
заява за формою, затвердженою наказом Мінпраці;
декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи         кожного члена сім’ї) за останні шість місяців, що передують місяцю звернення;
копія рішення про встановлення опіки (у разі визнання особи недієздатною);
копія посвідчення біженця або тимчасової посвідки на постійне місце проживання;
довідка про склад сім’ї.
Соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою.
У разі коли звернення за соціальною допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення чоловіками 63 років, жінкам - 58 років або встановлення інвалідності, допомога призначається відповідно з дня досягнення чоловіками 63 років, жінками - 58 років або визнання МСЕК осіб інвалідами.
Соціальна допомога призначається довічно чоловікам, які досягли 63 років, і жінкам - 58 років, а інвалідам - на весь час інвалідності, встановленої МСЕК.
Державна соціальна допомога на догляд
Державна соціальна допомога на догляд  призначається:
1) інвалідам війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб":
I групи; II і III групи, які є одинокими і за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду;
2) особам, які належать до інвалідів війни відповідно до статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та одержують пенсію за віком, по інвалідності або за вислугу років (крім осіб, зазначених у підпункті 1 цього пункту):
I групи; II і III групи, які є одинокими і за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду;
3) особам, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" і які є інвалідами I групи внаслідок причин, визначених у пункті "б" статті 16 зазначеного Закону, або одинокими пенсіонерами і за висновком лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК) потребують постійного стороннього догляду;
4) одиноким малозабезпеченим особам, які за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів I групи);
5) малозабезпеченим інвалідам I групи, які одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів, зазначених у підпунктах 1-3 цього пункту).
14. У разі виникнення в особи, яка має право на допомогу на догляд, кількох на це підстав допомога призначається за однією з підстав на її вибір.
15. Допомога на догляд не призначається інвалідам, яким відшкодовуються витрати на догляд відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
16. Особам, які одержують надбавку до пенсії на догляд, за бажанням замість зазначеної виплати може бути призначена допомога на догляд.
Згідно ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - соціальна допомога) призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям уповноважений представник   сім’ї подає  органу праці та соціального захисту населення  такі документи:
заява про призначення усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї;
довідка про склад сім”ї;
декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї);
довідка про наявність та розмір земельної частки (паю);
До складу сім'ї, що звертається за призначенням соціальної допомоги, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені  діти  віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у  професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації до досягнення 23 років і не мають власних сімей;  неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім’ї  включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у  професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації до досягнення 23 років і не мають власних сімей.
До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.
Соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.
Соціальна допомога не призначається у разі, коли:
працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку, фізичних осіб, які надають соціальні послуги);
під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім'ї з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здача у найм або оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім'ї працюють без оформлення трудових відносин у встановленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажної машини, мікроавтобуса тощо);
особи, які входять до складу малозабезпеченої сім'ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо або оплатили послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв'язку тощо (крім житлово-комунальних послуг, у межах норм споживання та медичних послуг, пов'язаних із забезпеченням життєдіяльності) в сумі, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї;
у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок)* за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). При цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об'єктами оподаткування** (крім тракторів на гусеничному ходу).
За наявності обставин, передбачених в абзацах другому-шостому цього пункту, державна соціальна допомога може бути призначена органом праці та соціального захисту населення на підставі рішень районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій у разі, коли:
у складі сім'ї є інвалід;
у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов'язана з тривалою хворобою* одного та/або кількох членів сім'ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.
Тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.
Тимчасова допомога призначається у разі коли :
-           рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх  не відоме;
-           один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
-           місце проживання (перебування) одного з батьків не відоме.
Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу праці та соціального захисту населення:
заяву за формою, затвердженою Мінпраці;
копію свідоцтва про народження дитини;
довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача;
довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини;
Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога,  додатково подаються такі документи:
рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину;
довідка державної виконавчої служби , що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;
довідка відповідної установи про перебування одного з батьків під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій службі;
повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.
Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менший від мінімального розміру аліментів на одну дитину, що передбачений частиною другою ст.182 Сімейного кодексу України, тимчасова допомога призначається в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і сумою, що становить 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.
У такому випадку додатково подається довідка про розмір аліментів.
Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.
Тимчасова допомога не призначається на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.
Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:
1) встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
2) виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
3) досягнення дитиною 18-річного віку;
4) виконання в повному обсязі зобов'язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;
5) влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;
6) скасування або визнання усиновлення недійсним;
7) усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);
8) відмови від стягнення аліментів;
9) добровільного виконання рішення суду особою, зобов'язаною сплачувати аліменти;
10) скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;
11) смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;
12) смерті одного з батьків, зобов'язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
13) позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;
14) відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;
15) встановлення над дитиною опіки чи піклування.
Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов'язаний повідомити у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення.
Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги.
Непрацюючим* фізичним особам, які постійно** надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація).
Фізична особа, яка надає соціальні послуги, має право одержувати тільки одну компенсацію незалежно від кількості обслуговуваних осіб, видів та обсягу послуг.
Компенсація не виплачується фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким відшкодовуються витрати на надання послуг по догляду відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про психіатричну допомогу", "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 832 "Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян" (ЗП України, 1996 р., № 15, ст. 407; Офіційний вісник України, 2002 р., № 15, ст. 814), та у разі надання фізичною особою соціальних послуг на платній основі.
Компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами,
Для призначення компенсації подаються такі документи:
непрацюючою фізичною особою, яка надає послуги:
-                     заява про згоду надавати соціальні послуги;
-                     паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
-                     висновок лікарсько-консультативної комісії про
те, що стан її здоров’я дозволяє постійно надавати послуги;
-                     копія трудової книжки, а у разі відсутності трудової книжки – письмове повідомлення особи із зазначенням інформації про відсутність трудової книжки та про останнє місце роботи чи отримання доходів;
особою, яка потребує надання соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною)
-                     заява про необхідність надання соціальних  послуг
-                     паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
-                     копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (надається інвалідом).
-                     висновок лікарсько-консультативної комісії про необхідність сторонього догляду та нездатність особи до самообслуговування;
законним представником дитини, яка потребує надання соціальних послуг:
-                     заява про необхідність надання соціальних послуг;
-                     копія свідоцтва про народження;
-                     висновок лікарсько-консультативної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність до самообслуговуванняю
Суми компенсації, не одержані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги, виплачуються за минулий час, але не більш як за 12 місяців, що передують зверненню за їх одержанням.
Фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов'язані повідомити органи праці та соціального захисту населення, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення*. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв'язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати органам праці та соціального захисту населення надміру виплачені суми.
Субсидія
Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.
У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами для призначення субсидій та передачу їх відповідним органам праці та соціального захисту населення здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.
Субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах норм споживання з урахуванням пільг,  і обсягом визначеного  обов'язкового відсотка платежу. При цьому норма володіння чи користування загальною площею житла та нормативи користування комунальними послугами встановлюються виходячи з 48,87 кв. метра на домогосподарство та 13,65 кв.метра на кожного зареєстрованого у житловому приміщенні (будинку).
Для призначення житлової субсидії громадянин, який звертається за її призначенням, подає органу соціального захисту населення :
заяву за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України
декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної  полiтики Украiни
Заявник при зверненні до органу соціального захисту населення пред’являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу.
Субсидія призначається  особі, зареєстрованій у житловому приміщенні (будинку), а також індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, але вони сплачують вартість одержуваних житлово-комунальних послуг та особам , якi орендують житлою
5-1. Виходячи з конкретних обставин, що склалися, на підставі рішень районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або утворених ними комісій органи праці та соціального захисту населення можуть призначати субсидії, як виняток, у разі наявності умов, зазначених у пункті 5 цього Положення. Рішення про призначення (непризначення) субсидії в таких випадках приймається на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї. Форма акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї затверджується МінпраціГромадянин несе відповідальність за надані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.
Розміри компенсації  фізичним  особам,  які надають соціальні послуги .
Працездатні 01.05.2017
Інвалідам I групи 252,60
Інвалідам II групи, громадянам  похилого віку та дітям-інвалідам 168,40
Інвалідам III групи та хворим 117,88
Не працездатні 01.05.2017
Інвалідам I групи 196,80
Інвалідам II групи, громадянам  похилого віку та дітям-інвалідам 131,20
Інвалідам III групи та хворим 91,84
Допомога у зв’язку з   вагітністю та пологами
Допомога непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності, 25% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи
Розмір допомоги З 01.05.2017
(25%*1684)
421 грн.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Мінімальний розмір допомоги становить – 130,00 грн.
Тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання  батьків невідоме
Призначається у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Якщо розмір аліментів, визначений судом в твердій грошовій сумі, менший від мінімального розміру аліментів на одну дитину, що передбачений частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України, тимчасова допомога призначається в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і сумою, що становить 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.
Максимальний розмір допомоги складає: 30 Вiдсоткiв прожиткового мiнiмуму для дитини вiдповiдного вiку
Категорія дитини 01.05.2017  
Діти віком до
6 років 427,80 грн.
Діти віком від 6 до 18 років 533,10грн.
Допомога на дітей одиноким матерям
Категорія дитини З 01.05.2017
Діти віком до 6 років 1426 грн.
Діти віком від 6 до 18 років 1777 грн.
Діти віком від 18 до 23 років 1684 грн.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування
Розмір допомоги визначається як різнищя між двома встановленими прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та середньомісячним розміром одержуваних на дитину аліментів і пенсій за попередні шість календарних місяців. Для призначення допомоги застосовувати розмiр прожиткового мiнiмуму:
Категорія дитини З 01.05.2017
Діти
віком до 6 років 1426,00 грн.
Діти
віком від 6 до 18 років 1777,00 грн.
Допомога при народженні дитини
на  дитину
одноразово
протягом 36 місяців
10320
860
30 960,00
10 320,00
860,00 31 770,00
10 590,00
882,50 33 060,00
11 020,00
918,33
Державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей позбавлених  батьківського піклування, грошове забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною”
Розмір соціальної допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром пенсій, аліментів, стипендії чи державної допомоги за попередній повний місяць.Максимальний розмiр допомоги становить
Категорія дитини З 01.05.2017
Діти віком до 6 років 2852,00 грн.
Діти віком від 6 до 18 років 3554,00 грн.
Діти віком від 18 до 23 років 3368,00 грн.
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям
Для визначення розміру допомоги застосовуються рівні забезпечення прожиткового мінімумів у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить:
-         для працездатних осіб 21 відсоток;
-         для дітей – 85 відсотків;
-         для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів – 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.
Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям не може бути більше ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї
Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним
Допомога  в розмірі різниці між трьома прожитковими  мінімумами на кожного члена сім’ї за попередні шість місяців ,але не більше ніж мінімальна заробітна плата .
Компенсація по догляду  за інвалідом І групи та особою похилого (старші 80 років)
Розмір компенсації встановлено Постановою Кабінету Міністрів №832 від 26.07.1996 року в сумі 4,80 грн.
Залежно від розміру індексації розмір компенсації щомісяця змінюється.
Розміри державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам
Державна соціальна допомога з 01.05.2017 р.
Допомога інваліду І групи 1312,00
Надбавка на догляд інваліду І групи підгрупи А (75%*1312,00) 984,00
Доплата з 01.01.2016 р. ЗУ №495-VІІІ 399,40
Надбавка на догляд інваліду І групи підгрупи Б (50%*1312,00) 656,00
Допомога інваліду ІІ групи (80%*1312,00) 1049,60
Надбавка на догляд за інвалідом ІІ групи (15%*1312,00) 196,80
Допомога інваліду ІІІ групи (60%*1312,00) 787,20
Надбавка на догляд за інвалідом ІІІ групи (15%*1312,00) 196,80
Допомога дитину-інваліду (70%*1312,00) 918,40
Надбавка на догляд за дитино-інвалідом підгрупа А, віком до 6 років 1426,00
Надбавка на догляд за дитино-інвалідом, віком до 6 років (50%*1426,00) 713,00
Надбавка на догляд за дитино-інвалідом пігрупа А, віком від 6 до 18 років 1777,00
Надбавка на догляд за дитино-інвалідом  віком від 6 до 18 років (50%*1777,00) 888,50
Підвищення дітям-інвалідам внаслідок аварії на ЧАЕС (1312,00 *70%*50%) 459,20

Допомога при народженні: важливі уточнення від управління соціального захисту населення Богуславської райдержадміністрації
В зв`язку з прийняттям Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який в частині соціальних виплат, вступає в дію з 01.07.2014 року, внесені зміни щодо порядку призначення допомоги при народженні і по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку щодо тієї категорії, що вже отримує допомогу та тієї категорії, у якої діти будуть народжені після 01.07.2014 року, а саме:
- діти, народжені до 30 червня 2014 року отримуватимуть допомогу у розмірі встановленому на дату народження дитини ( на першу дитину-
30 960,00 грн, на другу- 61 920,00 грн, на третю та наступних дітей —
123 840,00 грн.), тобто зміни з 01.07.2017 цієї категорії дітей не торкнуться.
- діти, народжені з 01 липня 2014 року отримуватимуть допомогу при народженні у розмірі 41 280,00 грн, в незалежності від кількості народжених дітей. Виплата допомоги здійснюється одноразово сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами;
- виплата по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.07.2014 року буде припинена, крім осіб, яким призначена допомога при народженні ПЕРШОЇ дитини (народженої до 30 червня 2014 року), що виплачується 24 місяці, на наступних 12 місяців буде призначатися допомога до досягненню дитиною трирічного віку у розмірі 130 грн.
Розяснюємо на прикладі:
Приклад:
Якщо жінка має дитину 1,5 річного віку, вона продовжить отримувати допомогу при народженні, в тому розмірі, як їй і призначили, а от по догляду за дитиною до трирічного віку вона буде отримувати ще 12 місяців, але не довше ніж дитині виповниться 3 роки.
Тобто жінка з 01.07.2014 року ще шість місяців ( до двохріччя дитини) буде отримувати допомогу при народженні, допомогу по догляду за дитиною їй з 01.07.2014 припинять виплачувати, і коли дитині буде 2 роки, і закінчеться виплачуватись допомога при народженні, їй ще 12 місяців будуть виплачувати допомогу по догляду у розмірі 130 грн.
Мета цього полягає в наступному:
- жінки, які отримують допомогу при народженні - їм зараховують в страховий стаж час отримання допомоги при народженні;
- жінки, діти яких будуть народжені після 01.07.2014 року, будуть отримувати допомогу п
- жінки, яким була призначена допомога при народженні на ПЕРШУ дитину до 30.06.2014

Згідно  ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»

Державні допомоги сім’ям з дітьми
Державна допомога сім’ям з дітьми призначається і виплачується:
громадянам України;
іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, що набули статусу біженця.

Допомога у зв`язку з вагітністю та пологами
Право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:
жінки з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби;
жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів;
непрацюючі жінки;
жінки, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Підставою для призначення допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами є видана лікувально-профілактичним закладом довідка встановленого зразка, заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінпраці, а також довідка:
з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв`язку ліквідацією підприємства, установи та організації;
центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості, як безробітна;
Пенсійного фонду України про те, що жінка, яка є фізичною особою-підприємцем, перебуває(не перебуває) на обліку в органах Пенсійного фонду України та не бере участь на добровільних засадах у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.
Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки
Допомога при народженні дитини
Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її  повноцінного утримання та виховання.
Для призначення одноразової допомоги при народженні дитини органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу подаються такі документи:
заява одного з батьків (опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
копія свідоцтва про народження дитини;
витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв’язку з народженням дитини, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану, або довідка для призначення допомоги при народженні дитини, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад.
Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані  в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім'ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.
Опікуни подають, крім зазначених документів, копію рішення про  встановлення опіки.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.
Допомога при народженні дитини в разі її смерті виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або оригіналу довідки про народження дитини, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану.
Виплата допомоги припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень;
перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
смерті дитини;
смерті отримувача допомог.
Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.
Для одержання допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:
заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою , затвердженої Мінпраці;
копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;
копія свідоцтва про народження  дитини;
довідка з місця проживання заявника про склад сім`ї (для дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, - видана органом реєстрації довідка, у якій зазначаються статус дитячого навчального закладу і за які кошти він фінансується, а також підтверджується факт перебування у ньому дітей;
довідка про місячні розмири аліментів і пенсії на дитину опікун чи піклувальник ( у разі одержання дитиною пенсії на дитину довідку видають органи праці та соціального захисту населення).
Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, яка перебуває під його опікою чи піклуванням, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, і не одержує зазначеної допомоги.
Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:
звільнення від виконання обов'язків опікуна чи піклувальника;
працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;
досягнення дитиною 18-річного віку.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі зобов'язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

Допомога на дітей одиноким матерям
Право на допомогу на дітей мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають вдова та вдівець з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.
Для призначення допомоги на дітей одиноким матерям, органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:
заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінюстом;
витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження дитини із зазначенням відомостей про батька дитини для призначення допомоги, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження із зазначення м підсиав внесення відомостей про батька дитини, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного заначення) рад для виплати допомоги;
копія свідоцтва про народження дитини;
довідка про проживання дитини з матір`ю, видана за місцем проживання сім`ї. У разі неможливості одержати таку довідку орган праці та соціального захисту населення здійснює обстеження сім`ї за місцем проживання і складає акт із зазначенням факту проживання дитини з матір`ю. У разі коли дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утримані, замість довідки про проживання матері та довідка з місця проживання (навчання) дитини.
Усиновителі також подають копію рішення про усиновлення.
Мати (батько) дітей, в разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують  на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію, подають також копію свідоцтва про розірвання шлюбу, копію свідоцтва про смерть одного з батьків та довідку про те, що вони не одержують на дітей зазначені пенсії.
Якщо одинока мати народила дитину за межами України і не може подати документ, який підтверджує той факт, що вона є одинокою матір`ю, рішення про призначення їй допомоги на дитину приймається органом праці та соціального захисту населення, на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім`ї і документа про народження дитини, легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, до  досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.
Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців.
Виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється у разі:
позбавленя отримувача допомоги батьківських прав;
відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
відібрання дитини  в отримувача допомоги  без позбавлення батьківських прав;
позбавлення волі отримувачем за рішенням суду;
скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
працевлаштування дитини або реєстрації нею шлюбу до досягнення  18-річного віку;
надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона запимана матір’ю або батьком дитини;
смерті дитини;
смерті отримувача допомоги.

Допомога при усиновленні дитини
Допомога при усиновленні дитини призначається усиновлювачу, який є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновив дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (якщо усиновлювачами є подружжя – одному з них на їх розсуд).
Для призначення допомоги при усиновленні дитини органові праці та соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:
заява усиновлювача (якщо усиновлювачами є подружжя – одного з них) , що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
копія свідоцтва про народження дитини, виданого державним органом реєстрації актів цивільного стану після внесення змін до актового запису про народження дитини на підставі рішення суду про усиновлення дитини;
копія рішення суду про усиновлення дитини.
У разі смерті дитини до прийняття рішення про призначення допомоги при усиновленні така допомога не виплачується.
Допомога при усиновленні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.
Виплата допомоги при усиновленні дитини припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
відібрання дитини в отримувача без позбавлення батьківських прав;
смерті дитини або отримувача допомоги;
перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
тимчасового влаштування  дитини на повне державне утримання.

Згідно ЗУ «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам»
Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства
та дітям-інвалідам
Державна соціальна допомога призначається і виплачується:
громадянам України, які постійно проживають на території України;
іноземним громадянам та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, які набули статусу біженців.
Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства та діти-інваліди віком до 18 років.
Для призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:
заява про призначення усіх видів соціальної допомоги за формою, що затверджена наказом Мінпраці;
паспорт або в разі його відсутності інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву;
довідка про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
оригінал та копія свідоцтва про народження дитини-інваліда;
довідка з місця навчання із зазначенням факту перебування на повному державному утриманні;
довідка про місце проживання інваліда з дитинства або дитини- інваліда чи копія паспорта інваліда з дитинства чи дитини інваліда  з відомостями про постійне місце проживання;
довідка про місце проживання законного представника, піклувальника,  який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про постійне місце прживання;
Іноземці та особи без громадянства додатково подають копію посвідки на постійне або тимчасове проживання
Державна соціальна допомога призначається з дня звернення за її призначенням.
Якщо дитина-інвалід, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, по досягненні 18-річного віку визнана інвалідом з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за його заявою (недієздатним - за заявою опікуна).
Інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам", призначається за вибором інвалідів з дитинства (законних представників інвалідів з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей-інвалідів) державна соціальна допомога відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" або пенсія чи державна соціальна допомога згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам". При цьому, якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", ці виплати призначаються одночасно.
До державної соціальної допомоги призначається також надбавка на догляд:
за інвалідами з дитинства І групи;
за одинокими інвалідами з дитинства II і III групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують постійного стороннього догляду;
за дітьми-інвалідами.
Надбавка на догляд за інвалідами з дитинства та дітьми-інвалідами
Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається одному з непрацюючих батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною- інвалідом.
Для призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом одному з непрацюючих батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом подаються:
заява про призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом;
довідка про склад сім”ї із зазначенням прізвищ, імен, по батькові, родинних стосунків членів сім”ї;
копія трудової книжки;
довідка з центру зайнятості, про те, що особа не перебуває на обліку як безробітна;
довідка державного реєстратора про проведення (відсутність) державної реєстрації особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації особи;
довідка органу державної податкової служби про доходи за останній звітний період (рік);
довідка про спільне проживання дитини-інваліда з одним з батьків, усиновлювачем, опікуном, піклувальником;
довідка з місця навчання дитини;
рішення про встановлення опіки чи піклування над дитиною-інвалідом (для опікунів і піклувальників дітей-інвалідів).
довідка, що заявник не працює.
Надбавка на догляд призначається з дня звернення за її призначенням.
Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом призначається особі, яка не працює, не вчиться (окрім заочної форми навчання), не служить, не займає виборну посаду і яка фактично здійснює догляд за дитиною-інвалідом, на яку призначена державна соціальна допомога.
Одиноким матерям (одиноким батькам) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається незалежно від факту роботи.
Надбавка на догляд призначається особам, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати незалежно від того, за якою дитиною вона знаходиться у відпустці, у разі якщо дитина-інвалід потребує домашнього догляду за умови фактичного догляду за нею.
Особи, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, додатково подають довідку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу, в якій зазначено, що дитина-інвалід потребує домашнього догляду.
У разі працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною-інвалідом (крім одиноких матерів та одиноких батьків), виплата надбавки на догляд припиняється.
У разі якщо фізична особа зареєстрована як підприємець, довідка про доходи за останній звітній період (рік) органу державної податкової служби про відсутність доходів від зайняття підприємницькою діяльністю надається щоквартально. У разі її неподання виплата надбавки на догляд за дитиною-інвалідом припиняється.

Згідно ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та інвалідам  »
Державна соціальна допомога особам, які не мають права  на пенсію та інвалідам
Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державна соціальна допомога на догляд призначається і виплачується:
громадянам України, які постійно проживають на території України;
іноземцям та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, що набули статусу біженця.
Право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (далі - соціальна допомога) мають особи, що одночасно відповідають таким умовам:
чоловіки, які досягли 63 років, та жінки - 58 років і не мають права на пенсію відповідно до законодавства або визнані інвалідами в установленому порядку;
не одержують пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", та допомогу, що призначається відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам";
є малозабезпеченими особами.
Для призначення соціальної допомоги подаються такі документи:
заява за формою, затвердженою наказом Мінпраці;
декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи         кожного члена сім’ї) за останні шість місяців, що передують місяцю звернення;
копія рішення про встановлення опіки (у разі визнання особи недієздатною);
копія посвідчення біженця або тимчасової посвідки на постійне місце проживання;
довідка про склад сім’ї.
Соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою.
У разі коли звернення за соціальною допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення чоловіками 63 років, жінкам - 58 років або встановлення інвалідності, допомога призначається відповідно з дня досягнення чоловіками 63 років, жінками - 58 років або визнання МСЕК осіб інвалідами.
Соціальна допомога призначається довічно чоловікам, які досягли 63 років, і жінкам - 58 років, а інвалідам - на весь час інвалідності, встановленої МСЕК.
Державна соціальна допомога на догляд
Державна соціальна допомога на догляд  призначається:
1) інвалідам війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб":
I групи; II і III групи, які є одинокими і за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду;
2) особам, які належать до інвалідів війни відповідно до статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та одержують пенсію за віком, по інвалідності або за вислугу років (крім осіб, зазначених у підпункті 1 цього пункту):
I групи; II і III групи, які є одинокими і за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду;
3) особам, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" і які є інвалідами I групи внаслідок причин, визначених у пункті "б" статті 16 зазначеного Закону, або одинокими пенсіонерами і за висновком лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК) потребують постійного стороннього догляду;
4) одиноким малозабезпеченим особам, які за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів I групи);
5) малозабезпеченим інвалідам I групи, які одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів, зазначених у підпунктах 1-3 цього пункту).
14. У разі виникнення в особи, яка має право на допомогу на догляд, кількох на це підстав допомога призначається за однією з підстав на її вибір.
15. Допомога на догляд не призначається інвалідам, яким відшкодовуються витрати на догляд відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
16. Особам, які одержують надбавку до пенсії на догляд, за бажанням замість зазначеної виплати може бути призначена допомога на догляд.
Згідно ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - соціальна допомога) призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям уповноважений представник   сім’ї подає  органу праці та соціального захисту населення  такі документи:
заява про призначення усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї;
довідка про склад сім”ї;
декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї);
довідка про наявність та розмір земельної частки (паю);
До складу сім'ї, що звертається за призначенням соціальної допомоги, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені  діти  віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у  професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації до досягнення 23 років і не мають власних сімей;  неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім’ї  включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у  професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації до досягнення 23 років і не мають власних сімей.
До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.
Соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.
Соціальна допомога не призначається у разі, коли:
працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку, фізичних осіб, які надають соціальні послуги);
під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім'ї з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здача у найм або оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім'ї працюють без оформлення трудових відносин у встановленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажної машини, мікроавтобуса тощо);
особи, які входять до складу малозабезпеченої сім'ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо або оплатили послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв'язку тощо (крім житлово-комунальних послуг, у межах норм споживання та медичних послуг, пов'язаних із забезпеченням життєдіяльності) в сумі, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї;
у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок)* за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). При цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об'єктами оподаткування** (крім тракторів на гусеничному ходу).
За наявності обставин, передбачених в абзацах другому-шостому цього пункту, державна соціальна допомога може бути призначена органом праці та соціального захисту населення на підставі рішень районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій у разі, коли:
у складі сім'ї є інвалід;
у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов'язана з тривалою хворобою* одного та/або кількох членів сім'ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.

Тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.
Тимчасова допомога призначається у разі коли :
-   рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх  не відоме;
-    один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
-  місце проживання (перебування) одного з батьків не відоме.
Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу праці та соціального захисту населення:
заяву за формою, затвердженою Мінпраці;
копію свідоцтва про народження дитини;
довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача;
довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини;
Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога,  додатково подаються такі документи:
рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину;
довідка державної виконавчої служби , що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;
довідка відповідної установи про перебування одного з батьків під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій службі;
повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.
Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менший від мінімального розміру аліментів на одну дитину, що передбачений частиною другою ст.182 Сімейного кодексу України, тимчасова допомога призначається в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і сумою, що становить 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.
У такому випадку додатково подається довідка про розмір аліментів.
Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.
Тимчасова допомога не призначається на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.

Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:
1) встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
2) виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
3) досягнення дитиною 18-річного віку;
4) виконання в повному обсязі зобов'язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;
5) влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;
6) скасування або визнання усиновлення недійсним;
7) усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);
8) відмови від стягнення аліментів;
9) добровільного виконання рішення суду особою, зобов'язаною сплачувати аліменти;
10) скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;
11) смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;
12) смерті одного з батьків, зобов'язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
13) позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;
14) відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;
15) встановлення над дитиною опіки чи піклування.
Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов'язаний повідомити у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення.
Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги.
Непрацюючим* фізичним особам, які постійно** надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація).
Фізична особа, яка надає соціальні послуги, має право одержувати тільки одну компенсацію незалежно від кількості обслуговуваних осіб, видів та обсягу послуг.
Компенсація не виплачується фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким відшкодовуються витрати на надання послуг по догляду відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про психіатричну допомогу", "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 832 "Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян" (ЗП України, 1996 р., № 15, ст. 407; Офіційний вісник України, 2002 р., № 15, ст. 814), та у разі надання фізичною особою соціальних послуг на платній основі.
Компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами,
Для призначення компенсації подаються такі документи:
непрацюючою фізичною особою, яка надає послуги:
-     заява про згоду надавати соціальні послуги;
-     паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
-   висновок лікарсько-консультативної комісії про
те, що стан її здоров’я дозволяє постійно надавати послуги;
-   копія трудової книжки, а у разі відсутності трудової книжки – письмове повідомлення особи із зазначенням інформації про відсутність трудової книжки та про останнє місце роботи чи отримання доходів;
особою, яка потребує надання соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною)
-   заява про необхідність надання соціальних  послуг
-  паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
-  копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (надається інвалідом).
-  висновок лікарсько-консультативної комісії про необхідність сторонього догляду та нездатність особи до самообслуговування;
законним представником дитини, яка потребує надання соціальних послуг:
-  заява про необхідність надання соціальних послуг;
-  копія свідоцтва про народження;
-  висновок лікарсько-консультативної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність до самообслуговуванняю
Суми компенсації, не одержані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги, виплачуються за минулий час, але не більш як за 12 місяців, що передують зверненню за їх одержанням.
Фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов'язані повідомити органи праці та соціального захисту населення, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення*. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв'язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати органам праці та соціального захисту населення надміру виплачені суми.

Субсидія
Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.
У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами для призначення субсидій та передачу їх відповідним органам праці та соціального захисту населення здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.
Субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах норм споживання з урахуванням пільг,  і обсягом визначеного  обов'язкового відсотка платежу. При цьому норма володіння чи користування загальною площею житла та нормативи користування комунальними послугами встановлюються виходячи з 48,87 кв. метра на домогосподарство та 13,65 кв.метра на кожного зареєстрованого у житловому приміщенні (будинку).
Для призначення житлової субсидії громадянин, який звертається за її призначенням, подає органу соціального захисту населення :
заяву за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України
декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної  полiтики Украiни

Заявник при зверненні до органу соціального захисту населення пред’являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу.
Субсидія призначається  особі, зареєстрованій у житловому приміщенні (будинку), а також індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, але вони сплачують вартість одержуваних житлово-комунальних послуг та особам , якi орендують житлою

5-1. Виходячи з конкретних обставин, що склалися, на підставі рішень районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або утворених ними комісій органи праці та соціального захисту населення можуть призначати субсидії, як виняток, у разі наявності умов, зазначених у пункті 5 цього Положення. Рішення про призначення (непризначення) субсидії в таких випадках приймається на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї. Форма акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї затверджується МінпраціГромадянин несе відповідальність за надані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.

Розміри компенсації  фізичним  особам,  які надають соціальні послуги .
Працездатні 01.05.2017
Інвалідам I групи 252,60
Інвалідам II групи, громадянам  похилого віку та дітям-інвалідам 168,40
Інвалідам III групи та хворим 117,88
Не працездатні 01.05.2017
Інвалідам I групи 196,80
Інвалідам II групи, громадянам  похилого віку та дітям-інвалідам 131,20
Інвалідам III групи та хворим 91,84
Допомога у зв’язку з   вагітністю та пологами
Допомога непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності, 25% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи
Розмір допомоги З 01.05.2017
(25%*1684)
421 грн.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Мінімальний розмір допомоги становить – 130,00 грн.

Тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання  батьків невідоме
Призначається у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Якщо розмір аліментів, визначений судом в твердій грошовій сумі, менший від мінімального розміру аліментів на одну дитину, що передбачений частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України, тимчасова допомога призначається в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і сумою, що становить 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.
Максимальний розмір допомоги складає: 30 Вiдсоткiв прожиткового мiнiмуму для дитини вiдповiдного вiку
Категорія дитини 01.05.2017  
Діти віком до
6 років 427,80 грн.
Діти віком від 6 до 18 років 533,10грн.

Допомога на дітей одиноким матерям



Категорія дитини З 01.05.2017
Діти віком до 6 років 1426 грн.
Діти віком від 6 до 18 років 1777 грн.
Діти віком від 18 до 23 років 1684 грн.


Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування
Розмір допомоги визначається як різнищя між двома встановленими прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та середньомісячним розміром одержуваних на дитину аліментів і пенсій за попередні шість календарних місяців. Для призначення допомоги застосовувати розмiр прожиткового мiнiмуму:
Категорія дитини З 01.05.2017
Діти
віком до 6 років 1426,00 грн.
Діти
віком від 6 до 18 років 1777,00 грн.

Допомога при народженні дитини

на  дитину
одноразово
протягом 36 місяців
10320
860
30 960,00
10 320,00
860,00 31 770,00
10 590,00
882,50 33 060,00
11 020,00
918,33
Державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей позбавлених  батьківського піклування, грошове забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною”
Розмір соціальної допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром пенсій, аліментів, стипендії чи державної допомоги за попередній повний місяць.Максимальний розмiр допомоги становить
Категорія дитини З 01.05.2017
Діти віком до 6 років 2852,00 грн.
Діти віком від 6 до 18 років 3554,00 грн.
Діти віком від 18 до 23 років 3368,00 грн.
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям
Для визначення розміру допомоги застосовуються рівні забезпечення прожиткового мінімумів у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить:
-         для працездатних осіб 21 відсоток;
-         для дітей – 85 відсотків;
-         для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів – 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.
Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям не може бути більше ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї
Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним
Допомога  в розмірі різниці між трьома прожитковими  мінімумами на кожного члена сім’ї за попередні шість місяців ,але не більше ніж мінімальна заробітна плата .
Компенсація по догляду  за інвалідом І групи та особою похилого (старші 80 років)
Розмір компенсації встановлено Постановою Кабінету Міністрів №832 від 26.07.1996 року в сумі 4,80 грн.
Залежно від розміру індексації розмір компенсації щомісяця змінюється.
Розміри державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам
Державна соціальна допомога з 01.05.2017 р.
Допомога інваліду І групи 1312,00
Надбавка на догляд інваліду І групи підгрупи А (75%*1312,00) 984,00
Доплата з 01.01.2016 р. ЗУ №495-VІІІ 399,40
Надбавка на догляд інваліду І групи підгрупи Б (50%*1312,00) 656,00
Допомога інваліду ІІ групи (80%*1312,00) 1049,60
Надбавка на догляд за інвалідом ІІ групи (15%*1312,00) 196,80
Допомога інваліду ІІІ групи (60%*1312,00) 787,20
Надбавка на догляд за інвалідом ІІІ групи (15%*1312,00) 196,80
Допомога дитину-інваліду (70%*1312,00) 918,40
Надбавка на догляд за дитино-інвалідом підгрупа А, віком до 6 років 1426,00
Надбавка на догляд за дитино-інвалідом, віком до 6 років (50%*1426,00) 713,00
Надбавка на догляд за дитино-інвалідом пігрупа А, віком від 6 до 18 років 1777,00
Надбавка на догляд за дитино-інвалідом  віком від 6 до 18 років (50%*1777,00) 888,50
Підвищення дітям-інвалідам внаслідок аварії на ЧАЕС (1312,00 *70%*50%) 459,20

 
Більше статтей...

Важливі анонси

No events

Додаткові сервіси