Вхід на сайт



Богуславське відділення Білоцерківської ОДПІ

Доходи, які необхідно декларувати громадянам

Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2018 року.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи, зокрема, зобов’язані подати фізичні особи - платники податків, у разі, якщо протягом 2018 року вони отримували доходи не від податкових агентів, тобто, від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи, тобто, не є підприємцями або не провадять незалежну професійну діяльність.
У ГУ ДФС у Київській області наголошують, що до таких доходів відносяться, наприклад, доходи, отримані від надання в оренду майна (рухомого та нерухомого), успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, у разі коли податок на доходи фізичних осіб не був сплаченим при нотаріальному оформленні спадщини, дохід від викладацької (репетиторської) діяльності, від виконання робіт чи надання послуг фізичним особам, які не є підприємцями або не провадять незалежну професійну діяльність.
Декларацію про майновий стан і доходи зобов’язані подати громадяни, які отримали від податкових агентів доходи, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування. Такими доходами є, наприклад, дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, що прощений кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Також декларація подається громадянами, які отримали у 2018 році  інвестиційні доходи або іноземні доходи.
У ГУ ДФС у Київській області звертають увагу, що платники податку – фізичні особи, які зобов’язані подати декларацію та визначити і сплатити свої податкові зобов’язання, сплачують ПДФО та військовий збір за такими кодами платежу:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Нагадуємо, що декларацію потрібно подати до 1 травня 2019 року, а задекларовані зобов’язання слід сплатити до 1серпня 2019 року.
Звертаємо увагу, що податок на доходи фізичних осіб є одним з бюджетоутворюючих податків місцевих громад,  від його надходження в значній мірі залежить наповнення місцевих  бюджетів, а отже і соціально-економічний стан населеного пункту, в якому  проживають декларанти.
Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2018 року.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи, зокрема, зобов’язані подати фізичні особи - платники податків, у разі, якщо протягом 2018 року вони отримували доходи не від податкових агентів, тобто, від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи, тобто, не є підприємцями або не провадять незалежну професійну діяльність.
У ГУ ДФС у Київській області наголошують, що до таких доходів відносяться, наприклад, доходи, отримані від надання в оренду майна (рухомого та нерухомого), успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, у разі коли податок на доходи фізичних осіб не був сплаченим при нотаріальному оформленні спадщини, дохід від викладацької (репетиторської) діяльності, від виконання робіт чи надання послуг фізичним особам, які не є підприємцями або не провадять незалежну професійну діяльність.
Декларацію про майновий стан і доходи зобов’язані подати громадяни, які отримали від податкових агентів доходи, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування. Такими доходами є, наприклад, дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, що прощений кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Детальніше...

 

Застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, основною метою якої є забезпечення вибірковості митного контролю

Управління ризиками - це робота органів доходів і зборів:
- з аналізу ризиків,
- виявлення та оцінки ризиків,
- розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків,
- оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів.
Митниця застосовує систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.
В існуючій системі управління ризиків виділяють автоматизовану систему управління ризиками, що являє собою сукупність інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками під час митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів.
Автоматизована система управління ризиками (далі - АСАУР) застосовується митницею у відповідності до вимог чинного законодавства, у т. ч. згідно зі ст. ст. 361-363 Митного кодексу України та наказу Мінфіну від 31.07.2015 № 684 "Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю".
Профілі ризиків розробляються як на рівні Державної фіскальної служби України, так і на рівні митниць ДФС.
За 2018 рік Київською митницею ДФС введено в дію 12 таких доповнень (доповнення зокрема стосувались ризиків при експорті лісо- та пиломатеріалів, реекспорту засобів захисту рослин, правомірності застосування преференцій, достовірності декларування товарів тощо).
Основним критерієм ефективності функціонування АСАУР вважається частка митних декларацій, по яких за результатами виконання згенерованих АСАУР митних формальностей виявлено розбіжності, яка в 2018 році по Київській митниці ДФС досягла значення 6,1 % (цільове значення – не менше 4 %), а в січні 2019 року склала вже 10,2 %. При тому, що значення цього показника у 2017 році складало лише 2,2 %.
Управління ризиками - це робота органів доходів і зборів:
- з аналізу ризиків,
- виявлення та оцінки ризиків,
- розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків,
- оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів.
Митниця застосовує систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.
В існуючій системі управління ризиків виділяють автоматизовану систему управління ризиками, що являє собою сукупність інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками під час митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів.

Детальніше...

 

НОВОВВЕДЕННЯ ЩОДО ТРАНСКОРДОННОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАЛЮТНИХ ЦІННОСТЕЙ

Київська митниця ДФС звертає увагу, що з 07.02.2019 вводиться в дію Закон України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та набирає чинності Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверджене постановою Національного банку України від 02.01.2019 №3.
Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей
1. Це Положення визначає порядок ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України фізичними особами, юридичними особами та банками готівкової валюти і банківських металів.
2. У цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях:
1) готівкова валюта - це готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти і монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;
2) повноважний представник - особа, що має необхідні повноваження згідно із законодавством щодо здійснення конкретних дій.
Інші терміни, які використовуються в цьому Положенні, уживаються в значеннях, визначених Законом України "Про валюту і валютні операції", іншими законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.
3. Перерахунок сум готівкової валюти і вартості банківських металів у євро для вимог цього Положення здійснюється за офіційним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України (далі - Національний банк), або за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют і банківських металів, установленим Національним банком, на день перетинання митного кордону України або на день пересилання готівкової валюти, банківських металів.
4. Фізичні/юридичні особи та банки здійснюють декларування переміщення готівкової валюти і банківських металів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
5. Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.
6. Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
7. Юридична особа ввозить в Україну або вивозить за межі України готівкову валюту через повноважного представника без обмеження суми на умовах письмового декларування митному органу в повному обсязі за умови, що таке ввезення/вивезення зумовлене господарською діяльністю.
8. Юридична особа ввозить в Україну або вивозить за межі України банківські метали без обмеження суми на умовах письмового декларування митному органу в повному обсязі за умови, що таке ввезення/вивезення зумовлене господарською діяльністю.
9. Підставою для ввезення юридичною особою в Україну / вивезення за межі України банківських металів є договір із контрагентом або документ, що його замінює.
Підставою для ввезення юридичною особою в Україну банківських металів, афінаж яких здійснено з дорогоцінних металів, вивезених за межі митної території України, є договір із контрагентом або документ, що його замінює, та договір на поставку банківських металів Національному банку.
10. Юридична особа ввозить в Україну або вивозить за межі України банківські метали через повноважного представника на умовах, визначених у пунктах 8 та 9 цього Положення.
11. Повноважний представник декларує окремо готівкову валюту і банківські метали, які ввозить/вивозить в Україну / з України за дорученням юридичної особи, та власні кошти.
12. Банки здійснюють транскордонне переміщення готівкової валюти і банківських металів на підставі банківської ліцензії та відповідних договорів із контрагентами або документа, що замінює ці договори.
13. Юридичні особи / банки здійснюють вивезення банківських металів, виготовлених українськими виробниками, за наявності письмової відмови Національного банку від купівлі банківських металів (виготовлених українськими виробниками), що вивозяться.
14. Пересилання в Україну / з України готівкової валюти і банківських металів у міжнародних поштових відправленнях здійснюється виключно з оголошеною їх вартістю.
15. Пересилання в Україну / з України готівкової валюти і банківських металів у міжнародних поштових відправленнях здійснюється на умовах та в порядку, встановленому пунктами 5, 6, 8, 9, 12, 13 цього Положення.
Київська митниця ДФС звертає увагу, що з 07.02.2019 вводиться в дію Закон України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та набирає чинності Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверджене постановою Національного банку України від 02.01.2019 №3.
Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей
1. Це Положення визначає порядок ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України фізичними особами, юридичними особами та банками готівкової валюти і банківських металів.
2. У цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях:
1) готівкова валюта - це готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти і монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;
2) повноважний представник - особа, що має необхідні повноваження згідно із законодавством щодо здійснення конкретних дій.

Детальніше...

 

У січні 2019 року Київською митницею ДФС перераховано до Державного бюджету України митних податків на загальну суму 3,7 млрд. грн.

У січні 2019 року Київською митницею ДФС перераховано до Державного бюджету України митних податків на загальну суму 3 млрд. 679,2 млн. грн., в тому числі:
- до загального фонду – 3 млрд. 511,9 млн. грн.
- до спеціального фонду – 167,3 млн. грн.
Значну частину перерахованих до бюджету митних платежів (34,3%) сплачено при здійсненні митного оформлення таких товарів як:
«автомобілі легкові» –  сплачено платежів на загальну суму 600,1 млн. грн. (питома вага сплачених податків – 16,8%);
«засоби захисту рослин» - 262,6 млн. грн. (7,4%);
«лікарські засоби» - 138,0 млн. грн. (3,9%);
«телефонні апарати» - 125,6 млн. грн. (3,5%);
«машини автоматичного оброблення інформації» – 97,9 млн. грн. (2,7%).
У січні 2019 року Київською митницею ДФС перераховано до Державного бюджету України митних податків на загальну суму 3 млрд. 679,2 млн. грн., в тому числі:
- до загального фонду – 3 млрд. 511,9 млн. грн.
- до спеціального фонду – 167,3 млн. грн.
Значну частину перерахованих до бюджету митних платежів (34,3%) сплачено при здійсненні митного оформлення таких товарів як:
«автомобілі легкові» –  сплачено платежів на загальну суму 600,1 млн. грн. (питома вага сплачених податків – 16,8%);
«засоби захисту рослин» - 262,6 млн. грн. (7,4%);
«лікарські засоби» - 138,0 млн. грн. (3,9%);
«телефонні апарати» - 125,6 млн. грн. (3,5%);
«машини автоматичного оброблення інформації» – 97,9 млн. грн. (2,7%).
 

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з приймання готівки для подальшого переказу

Національним банком України в листі від 29.01.2019 №57-0007/5109  висловлено позицію щодо порядку проведення переказу коштів у межах України, який регулюється Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі-Закон).
Внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв (до яких згідно з пунктом 1.32² ст.1 Закону належать і програмно-технічні комплекси самообслуговування (далі - ПТКС), відповідно до пункту 21.1 ст.2 Закону, є одним із шляхів ініціювання переказу коштів.
Зважаючи на це, а також норми Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до яких діяльність з переказу коштів є фінансовою послугою, НБУ вважає, що надання можливості користувачам ініціювати переказ коштів (у тому числі за допомогою ПТКС) є надання послуги з переказу коштів.
Відповідно до норми пункту 3 ст.3, пункту 2 ст.9 Закону України  від 06.07.95р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» під час здійснення операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС (за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів) необхідно застосовувати  реєстратори розрахункових операцій.
Національним банком України в листі від 29.01.2019 №57-0007/5109  висловлено позицію щодо порядку проведення переказу коштів у межах України, який регулюється Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі-Закон).
Внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв (до яких згідно з пунктом 1.32² ст.1 Закону належать і програмно-технічні комплекси самообслуговування (далі - ПТКС), відповідно до пункту 21.1 ст.2 Закону, є одним із шляхів ініціювання переказу коштів.
Зважаючи на це, а також норми Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до яких діяльність з переказу коштів є фінансовою послугою, НБУ вважає, що надання можливості користувачам ініціювати переказ коштів (у тому числі за допомогою ПТКС) є надання послуги з переказу коштів.
Відповідно до норми пункту 3 ст.3, пункту 2 ст.9 Закону України  від 06.07.95р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» під час здійснення операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС (за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів) необхідно застосовувати  реєстратори розрахункових операцій.
 
Більше статтей...

Важливі анонси

No events

Додаткові сервіси