Вхід на сайт



Богуславське відділення Білоцерківської ОДПІ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує:

Який строк служби реєстраторів розрахункових операцій

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року №601 із змінами і доповненнями, строк служби реєстратора розрахункових операцій - строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.

У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата.

ГУ ДПС у Київській області

Умови перебування юридичних осіб на четвертій групі платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що до платників єдиного податку четвертої групи належать сільськогосподарські товаровиробники -  юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% - п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Сільськогосподарський товаровиробник - це, зокрема, юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

У селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві (п.п. 291.4.2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, перетворення, поділу або виділення, то норма щодо дотримання 75 % частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

-усіх осіб окремо, які зливаються;

-кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

- особу, утворену шляхом перетворення.

Якщо сільськогосподарський товаровиробник реорганізується шляхом приєднання, то норма щодо дотримання 75% частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на усіх учасників такої реорганізації.

Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які брали участь у їх утворенні та були припинені в результаті злиття, дорівнює або перевищує 75 %.

Сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п.п. 291.4.5 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 %.

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75%.

Разом з цим не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

- СГ, у яких понад 50 % доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) (п.п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);

- СГ, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 % доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) (п.п. 291.5 прим. 1.2 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);

- СГ, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ).

ГУ ДПС у Київській області

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 ПКУ ).

Не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать взяті на державний облік об’єкти, які мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп.

Підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів,та за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.

До стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення видаються територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і питання щодо їх видання та питання видання дозволів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами на спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо) не належить до компетенції органів податкової служби.

ГУ ДПС у Київській області

 

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує:

Розмір прожиткового мінімуму з 01 липня зростає

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що з 01 липня 2020 року змінюється прожитковий мінімум на одну особу на місяць.

Так, для працездатних осіб з 01 липня  він становитиме 2197 грн. - було (2102 грн.) - такі зміни передбачено Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», яким встановлюються з 01 липня 2020 року показники прожиткового мінімуму для  основних соціальних і демографічних груп населення:

- для дітей віком до 6 років він становитиме 1859 грн (був 1779 грн),

- для дітей віком від 6 до 18 років – 2318 грн (2218 грн),

- для працездатних осіб – 2197 грн (2102 грн),

- для осіб, які втратили працездатність –1712 грн (1638 грн).

Крім того, зросте розмір пенсій та мінімальної соціальної допомоги, які прив'язані до прожиткового мінімуму.

З 01 липня 2020 мінімальна пенсія становитиме 1 712 грн (на 74 грн більше). Також, в Україні з 01 липня зросте максимальний розмір допомоги з безробіття - до 8788,00 гривень (4 прожиткові мінімуми).

Зауважимо, що зміна розміру прожиткового мінімуму на одну особу на місяць не впливає на показники, встановлені Податковим Кодексом від прожиткового мінімуму станом на 01 січня звітного податкового року (ставок податку на нерухоме майно, ставок єдиного податку для платників ЄП першої групи, ставки збору для паркування, розміру податкової соціальної пільги, тощо).

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено з 01 січня 2020 року в сумі 4723,0грн. (у погодинному розмірі - 28,31грн.) - цей показник станом на 01 липня  не змінюється.

ГУ ДПС у Київській області

Платник ПДВ може зареєструвати ПН /РК в ЄРПН протягом 1095 календарних днів

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

-    для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

-   для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

-  для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції.  Відповідно до п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 ПКУ порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених п.п. «а» – «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст. 199 ПКУ, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст.ст. 192 і 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема 50% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, нормами ПКУ визначено дати на які платник податку зобов’язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунок коригування до них та не визначено загального терміну протягом якого наявна така можливість.

Згідно з ст. 257 Цивільного кодексу України та ст. 102 ПКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Платник ПДВ, за умови дотримання вищезазначених вимог може зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН протягом 1095 календарних днів.

ГУ ДПС у Київській області

Обов’язок нарахування плати за землю виникає після оформлення юридичною особою права на земельну ділянку

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що земельний податок (далі – Податок) справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Об’єктом оподаткування Податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності , а підставою для нарахування Податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).

Офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття, зміни або припинення відповідного права є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III).

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

У разі подання платником до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата Податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Таким чином, у разі належно оформлених юридичною особою відповідного права на земельну ділянку та/або права на земельну ділянки під власним нерухомим майном на себе, у неї виникають обов’язки по нарахуванню податкових зобов’язань з плати за землю та подання Декларацій.

При цьому у разі переходу до юридичної особи права власності на земельну ділянку та відсутності у базах даних інформаційних систем ДПС відомостей про таку земельну ділянку юридична особа має право подати до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки правовстановлюючі документи на земельну ділянку та Декларацію.

Використання земельних ділянок без належного оформлення відповідного права є порушенням норм земельного законодавства, за що передбачена відповідальність ст. 144 ЗКУ.

ГУ ДПС у Київській област
 

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує:

Для зміни відомостей щодо місця здійснення діяльності, податкової адреси платник єдиного податку подає заяву

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що у разі зміни відомостей про платника податків, передбачених п.п. 1 - 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, зміни вносяться до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).

У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абз. 1 п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни ставок та груп платників єдиного податку для внесення змін до реєстру платників єдиного податку подається відповідна заява з позначкою «Внесення змін», а саме:

- платниками єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного календарного кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

-  платниками єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного податкового (звітного) кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

- платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку (3 відс.) – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) у порядку, встановленому розд. V ПКУ;

- платником єдиного податку, який змінює групу платників єдиного податку та реєструється платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ;

- платники єдиного податку третьої групи у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ, та переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

ГУ ДПС у Київській області

Листуйтесь з органами ДПС через Електронний кабінет

ГУ ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС можна за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету. Лист має бути у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Звернення юридичних осіб та самозайнятих осіб можна надсилати на електронну пошту post@taх.gov.ua.

Звернення громадян також можна надіслати на електронну пошту  zv Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання (реєстрації).

Отримати інформацію з питань оподаткування, стану обробки електронної звітності, роботи органів ДПС тощо можна за телефоном Контакт-центру ДПС 0800501007, а також у чатах популярних месенджерів Viber та Telegram.

Приєднатися до чатів ДПС можна:

-  з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;

-  з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

ГУ ДПС у Київській області

Власники будівель промисловості мають подати Декларації з податку на нерухоме майно, у яких відобразити зміни податкового зобов’язання з податку на нерухомість

Головне управління ДПС у Київській області  інформує, що 23 травня 2020 року набрали чинності  зміни, внесені до ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом  України №466 щодо  оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.

Так, відповідно до нової редакції  п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форму Декларації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 №897), яким передбачено подання Декларації, зокрема з типом «Звітна» або «Уточнююча».

Отже, власникам будівель промисловості необхідно протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом №466 подати Декларації з типом «Уточнююча» або «Звітна» (у разі, якщо на граничну дату подання Декларації не виникало об’єктів оподаткування), в яких відобразити відповідні зміни податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за періоди починаючи з 23 травня 2020 року.

ГУ ДПС у Київській області

З 12 червня 2020 діє форма попередження про відповідальність за трудові порушення

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що  з 12 червня 2020  року діє форма попередження про відповідальність за трудові порушення - це означає, що з 12 червня фахівці Держпраці під час перевірок будуть  застосовувати попередження про відповідальність за трудові порушення. Це попередження буде надаватися всім роботодавцям за результатами інспекційних відвідувань.

Форма попередження містить загальну інформацію та таблицю. У загальній частині наводитиметься інформація про інспектора Держпраці, який склав попередження та про об’єкт відвідування (роботодавця, якому попередження надається).

Таблична частина міститиме зміст виявленого порушення, посилання на нормативні документи, які порушено, та наводитиметься посилання на вид  відповідальності та норми законодавства, за якими застосовується відповідальність.

Форму попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю затверджено Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України наказом від 19.05.2020 року №919. Опубліковано його у виданні «Офіційний вісник» №45 від 12 червня 2020 року - з цієї дати наказ №919  почав діяти.

ГУ ДПС у Київській області

Які платники вважаються великими платниками податків?

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, великий платник податків – юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період

ГУ ДПС у Київській області

Відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що контролюючі органи мають право приймати рішення про відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу є надання платником достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п.100.4 ст.100 ПКУ).

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу є надання платником доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п.100.5 ст.100 ПКУ).

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання (п.100.2 ст.100 ПКУ).

Згідно з п.1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574 (далі – Порядок), розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться контролюючими органами.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абз.2 п. 1.9 Порядку).

ГУ ДПС у Київській області

Відповідальність за ведення підприємницької діяльності без державної реєстрації

Головне управління ДПС  у Київській області повідомляє, що до фізичних осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність без державної реєстрації їх як фізичних осіб – підприємців або до фізичних осіб, які провадили незалежну професійну діяльність без взяття їх на податковий облік, згідно з п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах застосовується штраф у розмірі 340,0грн.

Якщо названі фізичні особи здійснювали підприємницьку діяльність без державної реєстрації  як ФОП або як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність без взяття її на податковий облік та не подавали податкову звітність за періоди здійснення такої діяльності, то за неподання податкової звітності до них застосовується штраф згідно з п.120.1 ст.120 ПКУ в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Крім того, якщо за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди, то застосовується штраф відповідно до ст.123 ПКУ в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, незалежно від того, сплачувала така особа податок чи ні.

Разом з тим, ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) визначено, що провадження господарської діяльності, зокрема, без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов’язковість подання такого повідомлення передбачена законом, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000грн. до 34000грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  ( від 34000грн. до 85000грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (перевищує 17000грн.).

Неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51грн. до 136грн.) - ст. 164 прим. 1 КУпАП.

ГУ ДПС у Київській обла
 

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує:

Київщина: власники та орендарі землі сплатили 513 млн грн з початку року

З початку року власники та орендарі земельних ділянок сплатили 513 млн грн плати за землю. Як повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський, юридичні особи забезпечили  448,6 млн грн. У свою чергу, фізичні особи перерахували до місцевих бюджетів 64,4 млн грн.

Нагадаємо, плата за землю сплачуються фізичними особами за місцем розташування ділянки протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (ППР).

Фізичні особи  можуть  сплатити податки і збори в установах банків та в  поштових відділеннях.

У разі проживання осіб у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад, або рад об’єднаних територіальних громад за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Уточнити нові реквізити рахунків для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів платники податків Київщини можуть на офіційному субсайті ГУ ДПС у Київській області за посиланням:  http://kyivobl.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/, а також у територіальних органах ГУ ДПС у Київській області.

ГУ ДПС у Київській області

Малий та середній бізнес сплатив більше одного мільярда єдиного податку

За повідомленням в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександра Загорського, малий та середній бізнес сплатив до місцевих бюджетів більше 1 мільярда єдиного податку з початку року. Він зазначив, що цьогоріч  суб’єкти господарювання забезпечили на 98 млн грн. більше, аніж у відповідному періоді минулого року. У розрізі категорій платників фізичні особи-підприємці сплатили 852,5 млн грн із темпом приросту до січня-травня 2019 року 12% або 90 млн грн.   Юридичні особи (ІІІ група) забезпечили місцевим бюджетам 119,1 млн грн. Це на 6% або 6,5 млн грн більше за суму, що надійшла в аналогічному періоді минулого року.

Сільгоспвиробники перерахували до скарбниць територіальних громад 79,7 млн грн, збільшивши показник на 2 мільйони гривень.

Найбільші суми сплатили підприємці, чия діяльність зосереджена у Києво-Святошинському районі  - 204 млн грн, Білоцерківському та Ірпінському: 178,3 та 153 млн грн відповідно.

ГУ ДПС у Київській області

Як мають бути оформлені документи у разі якщо за навчання дитини оплачував один з батьків?

Закон України «Про освіту» визначає, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором. Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.

З метою використання права на податкову знижку платник податків може включити фактично здійснені протягом звітного податкового року  витрати підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), та копіями договорів  в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). У документах повинно зазначатися, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковою знижкою, а копія договору має  ідентифікувати заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника).

При цьому у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

Копії документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ. У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Нагадуємо, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення - є  її  батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

ГУ ДПС у Київській області

Платники майнових податків можуть провести звірку даних, на підставі яких їм нараховано податкові зобов’язання

Головне управління ДПС у Київській області у зв’язку з наближенням терміну вручення  податкових повідомлень-рішень громадянам про сплату майнових податків повідомляє, що фізичні особи-платники  майнових податків мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою (власники земельних ділянок - до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки) для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів оподаткування (житлової та/або нежитлової нерухомості, транспортних засобів, земельних ділянок), що перебувають у власності платника податку;

-  розміру ставки податку;

-  розміру загальної площі об'єктів оподаткування;

-  права на користування пільгою із сплати податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган  проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

ГУ ДПС у Київській області

Платники єдиного податку - ФОП зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (ФОП), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Платники єдиного податку третьої групи (ФОП), які є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів та витрат.

При заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат,  а їх показники повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок

ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – ФОП, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – ФОП або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а у разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДПС, в установленому законодавством порядку передаються органом ДПС до архіву.

Незабезпечення платником ЄП ФОП зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником ЄП ФОП, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

ГУ ДПС у Київській області

Змінено вартісні критерії річного доходу для застосування річного звітного періоду та незастосування різниць

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20,0 до 40,0 млн. грн. ( зміни набули чинності 23 травня 2020 року),  та до п. 137.5 ст. 137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (зміни набудуть чинності з 01 січня 2021 року).

Отже, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищить 40 млн. грн. можуть:

-прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік;

-застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств.

Звертаємо увагу, що  у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн. гривень.

ГУ ДПС у Київській області

Допомога на дітей, яка надається ФОП першої та другої групи на період карантину, не оподатковується ПДФО і військовим збором

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №329 «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми» (далі – Постанова № 329) затверджено порядок виплати допомоги на дітей ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку (далі – Порядок №329).

Витрати на виплату допомоги на дітей здійснюються за рахунок коштів, виділених Мінсоцполітики, з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19,  відповідно до Порядку використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №302 (далі – Порядок №302).

Порядком №302 визначено механізм використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - фонд), який створюється у складі державного бюджету на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни дії карантину (п.1 Порядку №302).

До складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм ( п.п.292.11.4 п.292.11 ст. 292 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, доходи у вигляді суми державної та соціальної матеріальної допомоги, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (п.п.165.1.1 п.165.1 ст.165 ПКУ ).

Водночас, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Пунктом 1.7 п.п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, або оподатковуються за нульовою ставкою).

Згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 із змінами та доповненнями, суми державної та соціальної матеріальної допомоги, які отримує платник податку з бюджетів (п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), відображаються податковим агентом у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «128» як соціальна виплата з відповідного бюджету.

Таким чином, сума допомоги на дітей, яка, відповідно до Постанови №329, надається ФОП першої та другої групи, на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором та відображається у податковому розрахунку за ф. 1 ДФ за ознакою доходу «128».

ГУ ДПС у Київській області

Документи для реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб (ДРФО)

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що  для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі - ДРФО) використовуються дані таких документів, що посвідчують особу:

для громадян України:

-  паспорт громадянина України (далі – паспорт);

-  паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);

-   тимчасове посвідчення громадянина України;

для іноземців та осіб без громадянства:

-  паспортний документ іноземця – документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в’їзд або виїзд з держави і визнається Україною;

-   посвідка на постійне проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;

-  посвідка на тимчасове проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;

-  посвідчення біженця – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його біженцем в Україні;

-  посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту.

Для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»:

- копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства, засвідчена територіальним органом Державної міграційної служби України (далі – ДМС) за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом ДМС;

-   довідка про звернення за захистом в Україні.

ГУ ДПС у Київській області

 

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує:

Понад 4 мільярди гривень єдиного внеску надійшло на соціальне забезпечення з початку року, - Олександр Загорський

За повідомленням в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександра Загорського, на реалізацію соціальних гарантій платники регіону спрямували 4,2 млрд грн. Проти відповідного періоду минулого року, цей показник зріс на 197,5 млн грн або 5%.

Нагадуємо, що Законом України від 13 травня 2020 року №591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон №591-ІХ) передбачено продовження ряду податкових і адміністративних послаблень для бізнесу, спрямованих на додаткову підтримку платників податків на період карантинних заходів, пов’язанних із пандемією коронавірусу.

Зокрема, внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", які передбачають звільнення ФОП, у тому числі тих, що обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, від сплати ЄВ за себе з 1 по 31 травня 2020 року та продовжено по останній календарний день місяця (включно), в якому закінчується карантин:

-строк незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

-неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

-несвоєчасне подання звітності до податкових органів;

-не нарахування пені, та списання нарахованої за ці періоди пені;

-дію мораторію на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;

-зупинено документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

ГУ ДПС у Київській області

Детальніше...

 
Більше статтей...

Важливі анонси

No events

Додаткові сервіси