ЗАЯВА ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРОЕКТУ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ В АДМІНІСТРАТИВНИХ МЕЖАХ МОСКАЛЕНКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ (ЗА МЕЖАМИ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ С. МОСКАЛЕНКИ) БОГУСЛАВСЬКОГО РАЙОНУ

ЗАЯВА ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРОЕКТУ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ В АДМІНІСТРАТИВНИХ МЕЖАХ МОСКАЛЕНКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ (ЗА МЕЖАМИ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ С. МОСКАЛЕНКИ) БОГУСЛАВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОРІЄНТОВНОЮ ПЛОЩЕЮ 30,0 ГА

  • Відомості про замовника.

Замовником проекту є Богуславська районна державна адміністрація Київської області.

Поштова адреса: м. Богуслав, вул. Франка, 4, Київська обл.,09701.

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

  • Зміст та основні цілі детального плану території, його зв’язок з іншими документами державного планування

Зміст  Документу Державного Планування

Детальний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, що розробляється відповідно до статті 19 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Склад та зміст даного документу державного планування визначається ДБН Б.1.1-14:2012 “Склад та зміст детального плану населеного пункту”. Рішення детального плану відповідають вимогам чинного законодавства,  державним будівельним нормам, санітарним правилам, державним стандартам України у сфері містобудування.

Мета розроблення проекту полягає у визначенні планувальної організації, функціонального призначення, містобудівних умов і обмежень та параметрів забудови для іншого сільськогосподарського виробництва згідно статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Цілі Документа Державного Планування:

 

  • визначення майбутніх потреб переважних напрямів використання території;
  • урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування забудови та іншого використання територій;
  • визначення меж функціональних зон, пріоритетних та допустимих видів використання і забудови територій;
  • формування планувальної структури та просторової композиції забудови населеного пункту;
  • визначення територій, що мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання;
  • визначення етапів і механізмів забезпечення реалізації, перелік раніше прийнятих рішень, що втрачають чинність і тих, до яких необхідно внести відповідні зміни.

Перелік цільових програм Київської області, які враховані при розробці проекту детального плану:

  • Комплексна програма «Розвиток сільського господарства та сільських територій Київської області» на 2018-2019 роки (Рішення Київської обласної ради від 27.04.2018 № 403-21-VIІ);
  • Програма «Питна вода Київщини на 2017-2020 роки» (Рішення Київської обласної ради від 19.05.2017 №312-14-VIІ);
  • Програма енергозбереження (підвищення енергоефективності) Київської області на 2017-2020 роки (Рішення Київської обласної ради від 19.05.2017 №313-14-VIІ);
  • Київська обласна комплексна програма «Здоров’я Київщини» на 2018-2020 роки (Рішення Київської обласної ради від 27.04.2018 № 400-21-VIІ).
  • Програма поводження з твердими побутовими відходами у Київській області на 2017-2020 роки (Розпорядження Київської обласної державна адміністрація від 20 лютого  № 85).

  • Визначення Документу Державного Планування для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів).

Реалізація проектних рішень детального плану (Додаток А) території може мати ймовірні наслідки для таких складових довкілля, як атмосферне повітря, ґрунти та водне середовище.

Виконання стратегічної екологічної оцінки Документу Державного Планування передбачає аналіз та оцінку ймовірних наслідків та ризиків реалізації проектних рішень як на окремі компоненти, а також на здоров’я населення.

Таблиця 1

Цілі охорони довкілля відносно виявлених проблем території


Сфери охорони довкілля

Основні виявлені проблеми, пов’язані із проектом

Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків

1

2

3

Атмосферне повітря

Існуючі:

-Автомобільний транспорт

Проектні:

-Котельня

-Гнійник

-Регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних та пересувних джерел;

-Розробка, дотримання санітарно-захисних зон;

-Встановлення біологічних фільтрів (лісонасадження, лісопарки тощо (липа, клен гостролистий, ялина)) ;

-Встановлення на автомобілях нейтралізаторів вихлопу;

Стан водного басейну

Проектні:

-Побутові стічні води

-Поверхневий стік

-Розподілення води на технічну та для використання у побуті;

-Встановлення очисних споруд побутових стічних вод;

-Встановлення очисних споруд дощової каналізації

Стан ґрунтів

Існуючі:

-Автомобільний транспорт

Проектні:

-Гнійник

-Землі с/г призначення

-сади

-ягідники

-склад для зберігання корму для птахів

-Побутові відходи

-Встановити регулярне спостереження за санітарним станом ґрунтів.

-Впровадження системи роздільного збору, сортування, утилізації, подрібнення відходів;

- Використання відходів у якості вторинної сировини;

-Усунення ерозії і забруднення ґрунтів пестицидами і добривами.

Акустичний режим

Існуючі:

-Автомобільний транспорт

-Встановлення штучних та природних акустичних екранів;

  • Виконання СЕО передбачає розгляд наступних наслідків:

а) для довкілля, у тому числі для здоров’я населення

Детальний план розробляється з урахуванням природо-кліматичних умов, існуючого рельєфу території, особливостей прилеглої території та забудови, з дотриманням технологічних та санітарних розривів, з урахуванням взаємозв’язків основних та допоміжних споруд.

До можливих впливів майбутнього будівництва на навколишнє середовище є повітряне середовище, водне середовище та ґрунти.

Зміни мікроклімату, що безпосередньо пов’язані з відсутністю активних масштабних впливів планової діяльності (значних виділень теплоти, вологи, тощо) не відбудеться.

Негативні ендогенні та екзогенні процеси, явища природного та техногенного походження (тектонічні, сейсмічні, зсувні, селеві, зміни напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні) не передбачаються.

 

б) для території з природоохоронним статусом

Ділянка, що розглядається, не відноситься до прибережно-захисних смуг, лісогосподарських зон, територій історико-культурного, природо-заповідного, рекреаційного чи оздоровчого призначення.

Територія ДПТ також не межує з територіями, що мають природоохоронний статус.

Розміщення об’єктів проектування на вказаній території не пошкодять існуючому ландшафту, так як будуть витримані всі вимоги нормативних документів, пов’язаних з плануванням та забудовою населених пунктів. Ареали проживання рідкісних тварин, місця зростання рідкісних рослин в межах проектування відсутні. Значних і незворотних змін в екосистемі дослідженої території в результаті будівництва/експлуатації об’єкта планової діяльності не прогнозується.

Негативних впливів на водне середовище, порушення гідродинамічного режиму, виснаження поверхневих та підземних водних ресурсів, надходження у водне середовище забруднюючих речовин не відбуватиметься.

в) транскордонні наслідки для довкілля

Транскордонні наслідки для довкілля відсутні.

 

5. Розгляд альтернатив.

У контексті СЕО проекту детального плану території з метою розгляду альтернативних проектних рішень та їх екологічних наслідків для охорони й оздоровлення навколишнього середовища передбачається розглянути наступні сценарії, а саме:

1. «Нульовий сценарій» - тобто опис, прогнозування та оцінка ситуації у випадку незатверження зазначеного документа державного планування;

2. «Максимально сприятливий сценарій» - опис, прогнозування та оцінка ситуації у випадку реалізації запропонованих заходів з використанням лише інноваційних(«зелених») технологій.

Враховуючи, що СЕО сприяє розгляду альтернатив і стимулює пошук взаємовигідних рішень, які відкривають можливості  для нових видів діяльності без ризику додаткових витрат на усунення шкоди при реалізації Детального плану, в ході здійснення стратегічної екологічної оцінки буде визначено альтернативний «зелений» сценарій, що базується на засадах ідеології зеленого зростання, впровадження якої на практиці дозволить запобігти багатовитратним помилкам при прийнятті рішень та відхиленні на ранніх стадіях варіантів, що суперечать принципу сталості. При цьому буде врахована думка громадськості та заінтересованих сторін, оскільки СЕО направлена на те, щоб як мінімум, виключити незворотні та істотні наслідки як для стану довкілля, так і здоров’я населення міста та завчасно сигналізувати про екологічно небезпечні варіанти його розвитку.

У будь-якому випадку кінцевим продуктом аналізу альтернатив стане формування найбезпечнішого сценарію розвитку та формату планового  Детального плану, направленого на пом‘якшення та запобігання несприятливого впливу на довкілля, у тому числі на здоров’я населення.

Оцінка ефективності вказаних альтернативних варіантів буде відображена у звіті про стратегічну екологічну оцінку.

  • Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час стратегічної екологічної оцінки.

Проведення стратегічної екологічної оцінки Проекту відбуватиметься у відповідності до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» з використанням Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування (Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України № 296 від 10.08.2018р.).

Методологічною основою СЕО є комплексний, системний підхід до аналізу проблеми, сучасні гіпотези розробки стратегії прийняття еколого-орієнтовних управлінських рішень щодо мінімізації антропогенно-техногенного впливу на довкілля, концепції сталого розвитку та «зеленої» економіки в просторовому вимірі тощо.

Методика досліджень, зумовлена суттю проблеми, а також задачами, що вирішуються в ході здійснення процедури СЕО. При аналізі проекту Детального плану будуть використовуватися методи, що базуються на цільовому аналізі цілей з охорони довкілля,  у тому числі здоров’я населення.

При цьому будуть використані наступні методи:

- історичний метод - завдяки використанню методу буде проаналізовано формування та розвиток об’єктів у хронологічній послідовності, що поглибить розуміння суті проблеми і з’явиться можливість формулювати більш обґрунтовані рекомендації по нових об’єктах;

- порівняльний аналіз та оцінка ризику – при оцінці взаємодії природних і природно-антропогенних систем та існуючих суперечностей регіонального розвитку, в тому числі з врахуванням транскордонного статусу території;

-таксономічні методи – для оцінки та ранжування ризиків за параметрами впливу екологічного фактору на стан довкілля та здоров’я населення;

-метод екстраполяції – перенесення встановленого характеру розвитку об’єктів виробничо-складського призначення  в майбутнє, окреслення тенденцій його розвитку у прогнозованому періоді;

-метод експертних оцінок – буде проведено підбір експертів і сформовано робочу групу із проведення СЕО;

-метод мозкової атаки – розв’язування невідкладних завдань від замовника за дуже обмежений час. Висловлення великої кількості ідей, обговорення та здійснення їхнього відбору між екологами, архітекторами, інженерами та економістами;

-метод нарад – проведення наради та дискусії з метою вироблення єдиної колективної думки з розв’язуванної проблеми. Алгоритм даного методу дозволив кожному учаснику не тільки висловлювати свою думку, але й критикувати пропозиції інших. У результаті такого ретельного обговорення зменшилася можливість помилок при виробленні рішення для детального плану території будівництва та реконструкції об’єктів виробничо-складського призначення.

-статистичний метод – застосування методу прикладної математичної статистики для оброблення експериментальних даних, з метою підвищити обґрунтованість висновків досліджень за рахунок використання логіки та моделей. А саме описова статистика, яка охопила групування, графічне вираження та кількісне оцінювання даних картографічних карт та вихідних даних;

-антропоекологічний моніторинг – запровадження спостережень за змінами процесів життєдіяльності людей у зв’язку з дією на них  факторів довкілля, а також спостереження та оцінювання умов середовища, які негативно впливають на здоров’я населення.

Для здійснення стратегічної екологічної оцінки будуть використовуватись методичні підходи, зокрема буде здійснено:

-    збір та аналіз інформації про поточний стан довкілля, включаючи значення ключових екологічних показників;

-    проведення аналізу слабких та сильних сторін Проекту з точки зору екологічної ситуації, SWOT-аналіз;

-    проведення консультацій з громадськістю щодо екологічних цілей;

-    визначення можливих чинників змін антропогенного та природного характеру;

-    проведення оцінки впливу Проекту на складові довкілля та на стан здоров’я й добробут населення;

-    моніторинг фактичного впливу впровадження Проекту на довкілля.

  • Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування.

Під час здійснення стратегічної екологічної оцінки передбачається розглядати заходи із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків на довкілля, визначені законодавством.

Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначає загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при розміщені, проектуванні, будівництві, введені в експлуатацію, експлуатації, консервації, споруд та інших об’єктів.

Законом встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог:

  • Використання новітніх технологій, що не шкодять навколишньому середовищу;
  • Організаційні заходи щодо діяльності підприємств, за встановлення сучасного фільтраційного обладнання;
  • Вирішення основних проблем, пов’язаних з екологічно безпечним збором, утилізацією, переробкою та захороненням твердих побутових і промислових відходів;
  • Здійснення господарської діяльності та іншої діяльності без порушення    екологічних прав інших осіб;
  • Проведення програм щодо збереження природних ресурсів, а саме атмосферного повітря, водного басейну та ґрунту;
  • Впровадження системи інформування про ризики для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря, впровадження її у загальний доступ.
  • Збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;

8. Пропозиції щодо структури та змісту звіту про стратегічну екологічну оцінку (надаються відповідними органами виконавчої влади)

Пропонується структурувати звіт про стратегічну екологічну оцінку таким чином:

1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування;

2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено;

3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу;

4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування.

5) зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування;

6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

10) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

9. Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, та строки їх подання:

Богуславська районна державна адміністрація Київської області

Поштова адреса: м. Богуслав, вул. Франка, 4, Київська обл.,09701.

Органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та охорони здоров’я надають свої пропозиції та зауваження щодо проектів документів державного планування місцевого рівня до заяви про визначення обсягів стратегічної екологічної оцінки у письмовій формі у строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання такої заяви (відповідно до пункту 6 статті 10 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»)

Відповідальна особа:__________________________________

контактні дані:_______________________________________

 

Додаток А

Dodatok_A_Moskalenku

 

Додаток Б

Dodatok_B_Moskalenku