Вхід на сайт



Богуславське відділення Білоцерківської ОДПІ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує:

На Київщині офіційно оформлено на роботу 14247 працівників

Податківці Київщини продовжують проводити превентивно-роз’яснювальні заходи на предмет тіньової зайнятості населення та додержання працедавцями трудового законодавства. Про це повідомив очільник податкової служби пристоличного регіону Олександр Загорський. Зокрема, він зазначив, що за дев’ять місяців поточного року роботодавці оформили на роботу 14247 осіб, які до цього працювали не офіційно. Порівняно з показником станом на серпень, кількість оформлених працівників зросла на 1645 осіб. «Загалом з початку року обсяг виплаченої їм заробітної  плати склав 64,3 млн грн. З цієї суми до бюджету надійшло 11,6 млн грн ПДФО. Сума єдиного внеску, сплачена роботодавцями, дорівнює 14,1 млн грн», - розповів Загорський. «У питанні тіньової зайнятості відповідальність несуть обидві сторони: працівник залишається соціально незахищеним, що особливо актуально у розпал карантину, а роботодавець, який виплачує зарплату у конверті, має розуміти, що за порушення трудового законодавства до нього можуть бути застосовані відповідні штрафні санкції».

Нагадуємо, роботодавець має повідомити податкову службу про прийняття працівника на роботу. Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором в один із таких способів:

засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

ГУ ДПС у Київській області

Що потрібно знати про типи програмних РРО для заяви про реєстрацію ПРРО за ф. № 1-ПРРО

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що з метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) означає:

- поняття тип ПРРО «Інтернет торгівля» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт)).

- поняття  тип ПРРО «Стаціонарний» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО.

- поняття тип  ПРРО  «Пересувний» означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль), але може використовуватися на всій території України.

- поняття тип ПРРО «Каса самообслуговування» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, при цьому його застосування не передбачає залучення касира (наприклад платіжний термінал).

ГУ ДПС у Київській області

Нарахування амортизації на безоплатно отримані платником податку основні засоби

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ). Цим пунктом ПКУ  встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14, п.п.138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Для розрахунку амортизації визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

За період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією амортизація не нараховується.
Амортизації не підлягають та проводяться за рахунок відповідних джерел:
-  вартість гудвілу;

- витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

- витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів - п.п.138.3.2. п.138.3 ст.138 ПКУ.

Невиробничі основні засоби» та  невиробничі нематеріальні активи - це основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Амортизацією є систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації) - п.4 П(С)БО 7.

Нормами П(С)БО 7 та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 зі змінами та доповненнями, визначено відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.

Отже, враховуючи зазначене, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

ГУ ДПС у Київській області

 

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує:

Переможців другого туру рейтингу «Сумлінний платник податків» вітали на Київщині

Минулий тиждень завершився урочистостями з нагоди нагородження переможців обласного туру  Всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків».

Цьогоріч 36 підприємців Київщини стали лідерами обласного туру, а троє із них змагатимуться за перемогу на загальнонаціональному рівні. Організаторами рейтингу вже десять років поспіль виступає Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України», відзначаючи досягнення суб’єктів господарської діяльності за підсумками попереднього року. Другий тур у пристоличному регіоні традиційно проводить територіальне відділення Асоціації у Київській області.

Захід відбувся за участі голови Київської обласної державної адміністрації Василя Володіна, в.о. начальника податкової служби Київщини Олександра Загорського та голови Обухівської районної адміністрації Олександра Гомона.

Зокрема, в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський зазначив, податкова служба не змінює своїх пріоритетів щодо створення сприятливих умов для підтримки підприємництва, виступаючи за максимальну прозорість та відкритість.

«Завдяки вам наша країна дедалі стає надійнішим гравцем на міжнародній арені. Тому сьогодні ми дякуємо вам, визнаючи досягнення підприємств, які сумлінно сплачують податки, вбачаючи у вас надійних партнерів у відносинах з державою», - зазначив Загорський.

Організатор обласного заходу, голова ради Асоціації платників податків у Київській області Роман Косинський, вітаючи переможців обласного туру рейтингу, повідомив, що всеукраїнський рейтинг “Сумлінні платники податків” започатковано у 2010 році. З того часу переможців визначають щороку. Основна мета – створення сприятливих умов співпраці між державою і бізнесом.

ГУ ДПС у Київській області

20 жовтня завершується граничний термін сплати авансового внеску з єдиного податку ФОП - платниками єдиного податку І та ІІ груп

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку І і ІІ груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Таким чином, 20 жовтня 2020 року завершується граничний термін сплати авансового внеску з єдиного податку ФОП, які перебувають на спрощеній системі оподаткування,  обліку та звітності зі сплатою єдиного податку для І та ІІ груп.

Нагадуємо, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

ГУ ДПС у Київській області

Закон України №466: Зміни у погашенні податкового боргу платниками податків

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Законом України від 16.01.2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення  адміністрування податків, усунення технічних та логічних  неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до глави 8 «Погашення податкового боргу платниками податків» Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Так, зокрема:

- скорочується строк, наданий для самостійного погашення платником податків суми податкового боргу, з 60 до 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) такому платнику податкової вимоги, протягом яких не здійснюється стягнення коштів та продаж майна;

- встановлюється, що стягнення заборгованості в частині чистого прибутку (доходу)  державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватися  у порядку, встановленому ст.59-60 та 87-101 ПКУ;

- доповнюються підстави звільнення майна платника податків - боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за коригування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання платником податків згоди контролюючого органі на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до чт.92 ПКУ;

Скорочується з двох до одного місяця строк, протягом якого платник податків, що має податковий борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі, шляхом укладення договору з оцінювачем;

- передбачається щоденне (замість щомісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, що мають податковий борг.

ГУ ДПС у Київській області

Яка заборгованість вважається безнадійною?

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що безнадійною заборгованістю вважається заборгованість, яка відповідає одній з наступних ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб – заборгованість, що не перевищує 25 відс. мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

пов’язаних з таким кредитором;

які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Визначення  безнадійної заборгованості наведено в п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

ГУ ДПС у Київській області

 

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує:

Закон України №466: Запроваджена нова концепція відповідальності платників за вчинене податкове правопорушення

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що Законом України від 17.03.2020 №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18.03.2020, внесено зміни, зокрема, до п. 11 підрозд. 1 розд. XX «Інші перехідні положення» Податкового Кодексу, відповідно до яких  при реалізації права на податкову знижку за результатами 2020 року, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового Кодексу.

ГУ ДПС у Київській області

Які суб’єкти господарювання можуть здійснювати роздрібну торгівлю на ринках, ярмарках без застосування РРО/ПРРО?

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000  № 336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Переліком передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).

Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) встановлено у розмірі  500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання - п. 2 Постанови № 1336.

У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО, та проводити розрахунки із застосовуванням РРО або ПРРО - п. 2 додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001  №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій».

ГУ ДПС у Київській області

 

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує:

Сплата майнових податків забезпечила місцевим бюджетам 1,5 млрд грн, - Олександр Загорський

З початку поточного року платники Київщини перерахували до місцевих бюджетів півтора мільярди гривень майнових податків. Про це повідомив в.о. начальника податкової служби області Олександр Загорський. Зокрема, за наданою інформацією, найшвидший темп приросту цьогоріч демонструє сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

«Порівняно з аналогічним періодом минулого року, приріст надходжень складає 16% або 49 мільйонів гривень додаткових для бюджетів коштів. Так, станом на 1 жовтня власники нерухомості забезпечили місцевим скарбницям 353,7 млн грн», - зазначив Загорський.  З цієї суми більшу частину забезпечили юридичні особи, які спрямували до бюджетів 227,6 млн грн. Це на 11% або 21,9 млн грн більше, аніж було сплачено в аналогічному періоді торік. У свою чергу, фізичні особи-власники нерухомості перерахували 126,1 млн грн, що на 26% або 27,4 млн грн перевищує надходження минулого року.

Найбільшу суму місцевим бюджетам забезпечила плата за землю. Станом на 1 жовтня 2020 року землевласники сплатили 1,1 млрд грн: юридичні особи-землекористувачі перерахували до бюджетів територіальних громад 919,7 млн грн, фізичні особи – 191,3 млн грн, збільшивши показник на 21,7 млн грн.

Власники елітних автомобілів сплатили 9,7 млн грн транспортного податку, з яких 5 мільйонів гривень забезпечили юридичні особи, решту – 4,7 млн грн – фізичні особи.

ГУ ДПС у Київській області

Повідомлення про прийняття працівника на роботу можна подати через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Порядок № 413),  про прийняття працівника на роботу роботодавець повинен повідомляти територіальний орган Державної податкової служби за місцем обліку  як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації)  за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

У Електронному кабінеті в режимі «Введення звітності» його приватної частини (в особистому кабінеті) забезпечена можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

Режим «Перегляд звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду поданої звітності.

Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, відкрита та приватна частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.

ГУ ДПС у Київській області

Що вважається відокремленим підрозділом юридичної особи?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що поняття відокремлені підрозділи, з метою оподаткування, вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16.01.2003 № 435-IV. Для розд. IV Податкового кодексу України «Податок на доходи фізичних осіб" вживається у визначенні Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV зі змінами та доповненнями.

Згідно з ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій .

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи .

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.  Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Згідно ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.      Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями в ЄДР містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи.

Відомості з ЄДР, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах .

Таким чином, відокремлений підрозділ – це підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням, здійснює всі або частину її функцій, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Відокремлений підрозділ не є юридичною особою. Такий підрозділ наділяється майном юридичної особи, що його створила, і діє на підставі затвердженого нею положення. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Відомості про відокремлені підрозділи юридичних осіб містяться в ЄДР.

ГУ ДПС у Київській області

Інформацію про всі зареєстровані РРО та ПРРО суб’єкт господарювання може отримати у відкритій частині Електронного кабінету в меню «Реєстри»

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що Державна податкова служба (далі – ДПС) з метою інформування суб’єктів господарювання щоденно оприлюднює на своєму вебпорталі:

-  дані про РРО із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО), зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації в контролюючому органі, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності));

- дані про РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)).

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

Також ДПС на своєму офіційному вебпорталі оприлюднює:

- дані щодо фіскальних номерів програмних РРО (далі – ПРРО) із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) та дати реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, на яку зареєстрований ПРРО;

-дані щодо фіскальних номерів ПРРО, реєстрацію яких скасовано, із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)), дати, причини та підстави для скасування реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, де застосовувався ПРРО, реєстрацію якого скасовано.

На офіційному вебпорталі ДПС у відкритій частині Електронного кабінету в меню «Реєстри» у вкладках:

«Інформація про РРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по всіх зареєстрованих РРО та ПРРО, шляхом пошуку за їх даними;

«Інформація про книги ОРО» (http://cabinet.tax.gov.ua/registers/koro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по зареєстрованих книгах ОРО шляхом пошуку за їх даними.

ГУ ДПС у Київській області

 

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує:

Закон України№466: Зміни в адмініструванні ПДВ

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Законом України від 16.01.2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення  адміністрування податків, усунення технічних та логічних  неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено ряд змін до розділу У «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України (далі -ПКУ).

Так, зокрема:

- для звітності з ПДВ запроваджено єдиний звітний період - календарний місяць (у тому числі для платників єдиного податку) з метою спрощення адміністрування ПДВ, застосування єдиного підходу до формування показників звітності та відображення їх в інформаційних системах ДПС. Останнім звітним періодом для платників, які використовували квартальний період звітування був ІІ квартал 2020 року.

Починаючи з липня 2020 року всі платники  ПДВ, у тому числі і платники єдиного податку, подають місячну звітність з ПДВ.

- продовжено граничний термін реєстрації в ЄРПН окремих категорій зведених податкових накладних з 15 до 20 числа місяця.

- встановлено тимчасову пільгу (до 31.12.2021 року) для операцій з передачі транспортних засобів малозабезпеченим верствам населення, а також органам спеціального призначення;

- відновлюється застосування нульової ставки ПДВ до операцій  з експорту сої та ріпаку;

- уточнюється, що за операціями з виконання підрядних будівельних робіт касовий метод податкового обліку з ПДВ застосовується  у т.ч. підрядниками та субпідрядниками;

- розповсюджується пільга з ПДВ на ввезення  племінних чистопородних тварин на сільськогосподарського товаровиробника;

- встановлюються особливості визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України (договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації;

- запроваджується  визначення бази оподаткування для операцій з постачання електричної енергії, виходячи з ціни, яка склалася на ринку електричної енергії без необхідності донарахування податкових зобов’язань з ПДВ, якщо така ринкова ціна електричної енергії менша за ціну її придбання;

- забезпечується можливість формування податкового кредиту платниками, які застосовують касовий метод податкового обліку у випадку, якщо оплата придбаних товарів/послуг здійснюється більше ніж через 1095 календарних днів;

- врегульовується питання врахування в системі електронного адміністрування ПДВ сум коштів, вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку відповідно до статті 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях.

ГУ ДПС у Київській області

Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Законом України від 16.01.2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення  адміністрування податків, усунення технічних та логічних  неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності з 23 травня 2020 року доповнено  п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) абзацом 4, згідно з яким у разі, якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Нагадуємо, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.

Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

ГУ ДПС у Київській області

На Київщині значно зменшилася кількість документальних перевірок

Протягом січня-вересня 2020 року податківці пристоличного регіону провели 151 документальну перевірку, що на 314 перевірок менше, ніж торік у відповідному періоді.

Зокрема, за порушення податкового законодавства суб’єктам господарювання донараховано узгоджених податкових зобов’язань на загальну суму 73,8 млн грн,  з якої до бюджету вже надійшло 46 млн грн. Крім того, в ході документальних перевірок зменшено неправомірно задекларовані підприємствами збитки на суму 1,2 млрд грн. У майбутніх періодах це дозволить упередити несплату зазначеного податку до бюджету на суму 229 млн грн.  За результатами перевірок також зменшено суму від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з ПДВ у розмірі 26,7 млн грн.

Перевіряли податківці також діяльність платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Так, у результаті 1 121 фактичної перевірки за порушення законодавства до суб’єктів господарювання застосовані штрафні санкції на загальну суму 19,5 млн грн, з яких 6,3 млн грн наразі сплачено до бюджету.

Водночас нагадуємо, що мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період карантину не розповсюджується на:

документальні позапланові перевірки, що проводяться на звернення платника податків;

документальні позапланові перевірок з підстав, визначених п.п.78.1.7 (реорганізація, припинення, ліквідація, закриття) та 78.1.8 (задекларовано відшкодування ПДВ та/або від’ємне значення з ПДВ більше 100 тис грн) пункту 78.1 статті 78 ПКУ;

фактичні перевірки в частині порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п.80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.

Звертаємо увагу, що чинним законодавством не встановлено обов’язку щодо завчасного повідомлення платників про проведення документальних позапланових перевірок.

ГУ ДПС у Київській області

Є запитання: нерухомість продано, а платнику надходять податкові повідомлення рішення про сплату податку

ГУ ДПС у Київській області інформує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи - власники об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При нарахуванні податку на нерухоме майно податкові органи використовують відомості, отримані від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Якщо договір купівлі-продажу квартири не внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то зміну власника нерухомості у цьому Реєстрі не зафіксовано. При цьому, податковий орган користується інформацією з Реєстру.

Разом з тим, Податковий кодекс України дає право платнику податку звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

-об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

-розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

-права на користування пільгою із сплати податку;

-розміру ставки податку;

-нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними податкових органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за  податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

ГУ ДПС у Київській області

 
Більше статтей...

Важливі анонси

No events

Додаткові сервіси