Вхід на сайт



Богуславське відділення Білоцерківської ОДПІ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує:

Малі та середні підприємці Київщини поповнили місцеву казну на суму 1,1 млрд грн єдиного податку

За перше півріччя малий та середній бізнес Київщини сплатив до місцевих бюджетів 1,1 млрд грн єдиного податку, збільшивши темп приросту на 107,3 млн грн або 11% порівняно з відповідним періодом минулого року.  Такі дані навів очільник податкової служби області Олександр Загорський. «Попри карантин бізнес Київської області не збавляє обертів, продовжуючи свою діяльність. Про це свідчить збільшення кількості платників і зростання податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року», - зазначив Загорський. «Наразі в податкових органах Київщини обліковуються 86236 спрощенців. З них переважна більшість – 78411 – фізичні особи-підприємці, решта ж – 7825 – юридичні особи».

Найбільші суми забезпечили підприємці, які ведуть свою діяльність на територіях Києво-Святошинського управління – 216,8  млн грн, Білоцерківського – 191,4 млн грн,  Ірпінського управлінь – 163,5 млн грн.

Зокрема, у розрізі категорій платників фізичні особи–підприємці сплатили 914,1 млн грн, збільшивши суму майже на 100 мільйонів гривень або 12%.

Юридичні особи (ІІІ група) перерахували до бюджетів 124,6 млн грн, що на 6,2 млн грн або 5% більше за надходження першого півріччя 2019 року.

Сільгоспвиробники (четверта група) – юридичні особи спрямували до скарбниць 85 млн грн, що на 2 млн грн перевищує суму, яка надійшла у січні-червні минулого року.

ГУ ДПС у Київській області

За якими критеріями встановлюється ризиковість платника податку на додану вартість?

ГУ ДПС у Київській області повідомляє, що критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

1. Платника податку на додану вартість (далі — платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку — юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

ГУ ДПС у Київській області

Олександр Загорський: «За перше півріччя бізнесу Київщини відшкодовано 902 мільйони гривень»

Протягом січня – червня 2020 року платники податків Київщини подали 713 декларацій з ПДВ із задекларованими сумами бюджетного відшкодування у розмірі 977 млн грн. Це на 64,8 млн. більше,  аніж у відповідному періоді 2019 року.

Зокрема, в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський повідомив, що за 6 місяців 2020 року бізнесу відшкодовано 902,2 млн грн ПДВ, що на 38 млн грн або на 4% більше за показник першого півріччя минулого року.  Найбільші суми бюджетного відшкодування отримали підприємці, зареєстровані на територіях Бориспільського управління – 289,7 млн грн, Білоцерківського та Васильківського управлінь – 189,6 та 149, 4 млн грн відповідно.

Всього за результатами проведених перевірок проведено упередження заявлених до відшкодування сум ПДВ на 98,4 млн грн, що на 34,7 млн грн, або  в 1,5 рази  більше показників січня – червня минулого року.

Нагадаємо, за період січень – червень 2020 року платники Київщини спрямували до Державного бюджету майже 3,5 млрд грн ПДВ.  Наразі на Київщині області зареєстровано 17034 платника податку на додану вартість – 15761 юридична особа та 1273 фізичні особи.

ГУ ДПС у Київській області

Зроблено черговий крок для впровадження діяльності ДПС у рамках єдиної юридичної особи

Сьогодні оприлюднено постанову Кабінету Міністрів України від 27.07.2020 №643 «Про внесення змін до Положення про державну податкову службу України».

Ухвалення цього документа дозволить здійснювати подальше впровадження діяльності ДПС у рамках єдиної юридичної особи,  що передбачено Меморандумом про економічну та фінансову політику з МВФ.

Постановою, зокрема, передбачено:

- унормування питання самопредставництва ДПС у судах;

- врегулювання механізму делегування повноважень;

- приведення функцій ДПС у відповідність до Податкового кодексу з урахуванням законодавчих змін;

- виключення невластивих ДПС функцій, які належать до компетенції інших органів виконавчої влади.

Також постановою Уряду передбачено включення з 01.01.2021 до переліку підакцизних товарів, контроль виробництва та обігу яких здійснює ДПС, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Пресслужба Державної податкової служби України

 

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує:

Власники ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем та тютюном сплатили майже 5 млн грн у червні, - О. Загорський

У червні 2020 року надходження від сплати за ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами склали 4,9 млн грн, що на 849 тисяч гривень або 21% більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський. Зокрема, він зазначив, що на території регіону діє 12292 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, в тому числі: алкогольними напоями – 6831, тютюновими виробами – 5461 ліцензія.

За червень 2020 року видано 1534 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі (алкогольними напоями – 913, тютюновими виробами – 621), призупинено – 119 ліцензій (алкогольними напоями – 74, тютюновими виробами –45), анульовано 166 ліцензій (алкогольними напоями – 104, тютюновими виробами – 62).

Окремо Загорський повідомив, що з початку року за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім анульовано 45 ліцензій (алкоголь – 28, тютюн – 17). При цьому, підприємцям доведеться сплатити штраф на загальну суму 408 тисяч гривень.

ГУ ДФС у Київській області

Які доходи не включаються до складу доходу ФОП - платника єдиного податку?

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Законом України від 17.03.2020 №532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету», що  набрав чинності 01 квітня 2020, внесено зміни, зокрема, до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо безоплатно наданих (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь СГ, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.

Так, до доходу, визначеного ст.292 ПКУ, не включаються:
-суми податку на додану вартість;  -   суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;   -  суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
-  суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
- суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;
- суми ПДВ, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт/послуг), відвантажених/поставлених у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
- суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми ЄСВ, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
- безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:
1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізовано заходів з охорони здоров’я, затвердженого КМУта
2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.
У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ.

ГУ ДФС у Київській області

Правом на податкову знижку  можна скористуватись до кінця 2020 року

Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, які протягом 2019 року здійснили витрати, які надають  право на податкову знижку (перелік таких витрат наведено у п.166.3 ст.166 ПКУ), що  підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються ними у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу(виконання, надання).

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

ГУ ДФС у Київській області

 

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує:

Олександр Загорський: «7,3 млрд  грн - таку суму спрямували платники податків Київщини до місцевих бюджетів»


У січні - червні 2020 року до місцевих бюджетів від платників податків пристоличного регіону надійшло 7,3 млрд  грн. Такі дані навів в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський. Він зазначив, що дохід бюджетів збільшився на 503,4 млн грн, порівняно з аналогічним періодом минулого року.  За словами Загорського, найбільші суми податкових платежів та зборів забезпечили платники, зареєстровані на території Бориспільського управління – 1,2 млрд грн, Києво-Святошинського та Білоцерківського управлінь – 1,2 млрд грн та 1,1 млрд грн відповідно.

«Традиційно питому вагу у дохідній частині місцевих бюджетів має сплата податку на доходи фізичних осіб. Наразі платники області спрямували до бюджетів територіальних громад 4,7 млрд грн. Така сума майже на 300 мільйонів гривень або 7% перевищує надходження першого півріччя попереднього року», - зазначив Олександр Загорський.

Окремо очільник податкової служби регіону повідомив, що малий та середній бізнес спрямував до місцевих бюджетів 1,1 млрд грн єдиного податку, збільшивши приріст на 107,3 млн грн або 11%.

Сплата майнових податків загалом забезпечила бюджетам 892,2 млн грн. З цієї суми найбільшу частку має плата за землю – 677,4 млн грн. Власники нерухомості перерахували 207,8 млн грн, а елітних автівок – 7 мільйонів гривень транспортного податку.

З реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів до місцевих бюджетів надійшло 238 млн грн акцизного податку з динамікою приросту у 44 млн грн або 23%.

ГУ ДФС у Київській області

Кількість новостворених платників у червні  свідчить про поступове відновлення економічної активності бізнесу Київщини, - Олександр Загорський

Як зазначив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський, вже другий місяць поспіль приріст платників до минулорічного показника становить понад 7 тисяч або 4,1%.

«Про відновлення економічної активності свідчить і зростання на 1651 платника кількості новостворених суб’єктів господарювання лише у червні. Більшість із зареєстрованих припадає на приватних підприємців - 1398. Загалом цьогоріч за січень – червень започаткували власну справу 9050 суб’єктів господарювання»,- зазначив очільник податкової служби Київщини.

Загалом на 01.07.2020 року кількість СГД Київщини досягла 178,1 тисяч, із них - 76,5 тисяч юридичних осіб та 101,6 тисяч  фізичних осіб – підприємців.

Крім того, зазначається ріст у 7,7% або 17,6 тисяч платників єдиного внеску у порівнянні із показником 2019 року. Наразі реєстр платників налічує 247,7 тисяч суб’єктів: 75,2 тисяч юридичних та 172,4 тисячі фізичних осіб.

ГУ ДПС у Київській області повідомляє, що за допомогою «Електронного кабінету платника» (cabinet.tax.gov.ua) з використання електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів, платники податків мають можливість отримати онлайн ряд адміністративних послуг та довідок.

Зокрема, довідку про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами державної податкової служби, довідку про суми виплачених доходів та утриманих податків, витяг з реєстру платників ПДВ за формою №2-ВР, витяг з реєстру неприбуткових установ та організацій. Також, в електронному вигляді проводиться реєстрація реєстратора розрахункових операцій, реєстрація розрахункових книжок, та реєстрація  КОРО.

ГУ ДФС у Київській області

За що можуть штрафувати під час карантину?


ГУ ДПС у Київській області інформує, що відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX, за порушення податкового законодавства, вчинені з 1 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершується карантин, штрафні санкції не застосовуються, але є винятки.

Зокрема, передбачено штрафи за:

– порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема ,страхування додаткової пенсії;

– відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

– порушення вимог законодавства щодо обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

– нецільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

  • не обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

– неправомірне здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

– здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

– порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Також звертаємо увагу, що упродовж періоду з 1 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершується карантин, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

ГУ ДФС у Київській області

Для податківців Київщини проведено понад 250 розяснювальних заходів


Управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Київській області постійно веде роботу з попередження та викриття корупційних правопорушень серед працівників податкової служби, у тому числі  здійснюються відпрацювання отриманих повідомлень від викривачів щодо корупційних правопорушень.

Так, за п’ять місяців 2020 року співробітниками управління проведено 253 організаційно-роз’яснювальні заходи, у т.ч. проведено 61 лекцію та семінари для співробітників ГУ ДПС у Київській області, вжито 858 заходів з надання методичної та консультаційної допомоги, а саме: 618 окремим посадовим та службовим особам територіального органу (у т.ч. в заповненні декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) та 240 роз’яснювальних заходів окремим структурним підрозділам ГУ ДПС у Київській області

Крім цього, протягом другого кварталу 2020 року розглянуто 5 повідомлень про корупцію, внесеними викривачами, які найчастіше надходили через сервіс «Пульс» або пошту.

Одним із яскравих прикладів є повідомлень про корупцію, внесеними викривачами, яке надійшло безпосередньо від одного із працівників ГУ ДПС у Київській області.

Під час розгляду повідомлення працівниками управління встановлено, що співробітник ГУ ДПС для підтвердження своєї відсутності на роботі надав листи непрацездатності, які не відповідають вимогам чинного законодавства та мають ознаки підробки. Матеріали відпрацювання направлено до Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, для прийняття відповідних рішень.

ГУ ДФС у Київській області

 

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує:

Триває тестування безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)»

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що з 15.07.2020 субєктам господарювання надається можливість тестувати роботу безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» та направляти у разі наявності зауваження/пропозиції щодо його функціоналу на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

Тестування триватиме щоденно з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. до 31.07.2020.

Безкоштовне програмне рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» розміщене за посилання: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Програмний реєстратор розрахункових операцій та пропонується для тестування усім суб’єктам господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Програмне рішення може використовуватись для реєстрації розрахункових операцій (формування розрахункових документів, фіскальних звітних чеків, їх направлення для фіскалізації на фіскальний сервер, надання фіскального чека покупцеві) та бути встановлене на будь-якому пристрої, що підтримує операційну систему Windows Vista SP2 і вище або Android 4.1 і вище.

Також програмне рішення може використовуватись у період відсутності зв’язку з фіскальним сервером (режим офлайн).

Зареєструвати ПРРО (касу)/касира (електронну печатку) можна, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

ГУ ДПС у Київській області

Субєкт господарювання самостійно обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) для використання

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що у зв’язку з запровадженням з 01 серпня 2020 року програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), законодавством не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним РРО програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

Тобто, суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно   до вимог Закону України від

06 .07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Звертаємо увагу, що у разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

ГУ ДПС у Київській області

3 01 серпня 2020 продавці підакцизних товарів  у чеку РРО зобов’язані зазначати коди товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу що з 01.08.2020 року СГ, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідні зміни  внесені до п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР  Законом України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128), який набирає чинності 01.08.2020.

Підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД на які Податковим Кодексом України (далі - ПКУ) встановлено ставки акцизного податку - п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості до суб’єктів господарювання, за рішенням контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.7 ст. 17 Закону № 265 (у редакції Закону № 128)).

Крім того, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ГУ ДПС у Київській област
 

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує:

На підставі яких документів визначаються коди товарів та послуг

для заповнення податкових накладних

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє,  що платниками у податкових накладних зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД, а для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду (п.п. «і» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)).

З метою класифікації товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 04.06. 2020 № 674-IX «Про Митний тариф України».

Щодо правильності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТЗЕД для товарів, що поставляються в наборі/комплекті при оформленні документів (у тому числі податкових накладних) слід звертатися до Торгово-промислової палати України (їх регіональних відділень) або науково – дослідних інститутів судових експертиз.

Державний класифікатор продукції та послуг (далі – ДКПП) ведеться Державним підприємством «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» Держспоживстандарту України. При визначенні коду послуги потрібно користуватись Класифікатором ДК 016:2010.

Щодо правильності визначення кодів згідно з ДКПП пропонуємо звертатись до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Згідно п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, Державна податкова служба визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному вебпорталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до ст. 201 ПКУ.

Довідник умовних кодів товарів розміщено на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України в рубриці Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Довідник умовних кодів товарів (http://tax.gov.ua/dovidniki-reestri-erelik/dovidniki-/288992.html).

ГУ ДПС у Київській області

Основні фонди, до яких передбачено застосування мінімально допустимих строків амортизації

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020  №466  підрозділ 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, п.43 прим.1, згідно якого при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 до 31 грудня 2030 платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

-     четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

-     третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

З метою застосування цієї норми, основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

-     введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 01 січня 2020 до 31 грудня 2030;

-     не були у використанні.

Такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

-     збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;

-  зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

У разі застосування положень п. 43 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, норми п.138.3 ст.138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

ГУ ДПС у Київській області

Подання повідомлення про прийняття працівника на роботу

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що Порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06. 2015 №413 (далі - Порядком № 413).

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою, затвердженою Порядком № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

-    засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

-    на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

-     на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VI « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

ГУ ДПС у Київській області

Фізична особа, яка продала вантажний автомобіль іншій ФО, зобов’язана

подати податкову декларацію

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що пунктом 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі ПКУ) передбачено, що обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розд. IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ.

У разі укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів або через товарну біржу, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.

Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), та  інших договорів, здійснюють реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку (абз.7 п.173.4 ст.173 ПКУ).

У разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу рухомого майна з іншою фізичною особою, фізична особа - продавець  є відповідальною за нарахування та утримання податку та сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів, а в інших випадках – сплачує (перераховує) податок до відповідного бюджету за своєю податковою адресою (п.п. «б» - «в» п.п. 168.4.5 п. 168.4. ст. 168 ПКУ).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи є місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Таким чином, фізична особа – резидент (продавець) під час оформлення договору відчуження іншій фізичній особі рухомого майна у вигляді вантажного автомобіля в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів або через товарну біржу, зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою податок на доходи фізичних осіб з доходу від продажу такого майна та подати податкову декларацію за відповідний звітний рік до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

ГУ ДПС у Київській області

 
Більше статтей...

Важливі анонси

No events

Додаткові сервіси